Як фотографувати їжу: посібник для початківців

1. Навіщо фотографувати їжу гарно
2. Що потрібно знати, щоб фотографувати їжу гарно
   1. Обладнання
      1. Камера
      2. Штатив
      3. Відбивач
      4. Фотобокс
   2. Світло
      1. Джерело світла
      2. Напрямок світла
      3. Колір світла
   3. Базові знання фотографа
      1. Композиція
      2. Ракурс
      3. Поєднання кольорів
   4. Інвентар
      1. Посуд
      2. Текстиль
      3. Фони
      4. Дрібниці
3. Як застосувати знання на ділі
   1. Готуємося до готування
   2. Готуємо
   3. Фотографуємо готову страву
   4. Обробляємо фотографії
4. Нюанси фото для Хрумки
5. Висновок

1. Навіщо фотографувати їжу гарно

Одна річ - приготувати та з'їсти, інша - сервірувати страву для зйомки й отримати в підсумку апетитне фото.

Кажуть: “Навіщо давати людям смачну картинку? Головне, що рецепт домашній і перевірений, а решта - дурниці...” А ось і ні. 60% людей сприймає світ зорово. За тим, як виглядає рецепт, визначають якість, смак і аромат страви... Тому глядачеві потрібне яскраве запам'ятовуване фото.

Як же зробити так, щоб картинка їжі викликала бажання побігти в магазин за продуктами, приготувати, а потім з'їсти чи пригостити (або теж зробити фото)? Головне після прочитання - застосовувати отримані знання на кухні.

2. Що потрібно знати, щоб фотографувати їжу гарно

Для грамотного фуд-фото (тут food - від “їжа” англійською) потрібні хоча б основні знання про те, на що фотографувати, з якого боку і як поєднувати кольори при розстановці їжі та прикрас на столі.

2.1 Обладнання

Просто так узяти й клацнути їжу на столі й отримати яскраве та контрастне фото можуть професіонали, а новачок так не вміє. Залишається готуватися й накопичувати досвід у зйомці. Тому все, що описано нижче, допоможе прийти до грамотної фуд-фотографії.

2.1.1 Камера

Камера - це на що фотографують. Від характеристик фотоапарата залежить якість картинки, яка виходить на виході.

Телефон. На смартфон фотографують їжу й отримують соковиті фото. У додатках телефона знаходять програмку для роботи з камерою та користуються нею. Камера налаштовується на захист від тремтіння рук, установлюється тип освітлення (денне світло, лампа розжарювання, тінь…) Решта налаштувань теж можуть знадобитися, це вже залежить від моделі телефона. Для обробки готових фотографій краще завантажити та встановити окремий додаток.

Цифровий фотоапарат. Прості домашні фотоапарати теж підходять. Треба познайомитися з меню камери та книжкою-інструкцією. Налаштувати режими. Якщо налаштування дозволяють, вибирається точка фокусування (це те місце, де фото буде найчіткішим), так вийде чіткий смисловий центр і розмитий фон. Цей прийом дає глядачеві зрозуміти, що фотограф вважає смисловим центром зображення.

Професійна камера. Для дзеркальних камер стільки нюансів, що вистачить не на одну статтю. Для початку читають книжку-інструкцію, багато фотографують, пробують різні режими, - набираються досвіду. Робота з такою камерою потребує практики.

Важливо!

⚫ Перед зйомкою завжди м'якою тканиною протирається об'єктив. Годяться й ганчірочки для протирання скелець на окулярах.

⚫ Для зйомки їжі підходять режими Ручний (коли все налаштовує фотограф), Портрет, Макро, Предметна зйомка. У деяких телефонах або застосунках для роботи з камерою є режим Їжа.

⚫ Вимикається спалах і автоспалах. Якщо у встановленому режимі спалах не вимикається, вибирається інший (про спалах читай у п. 2.2.1).

⚫ Якщо камера йде в синій або жовтий колір, підлаштовуються кольори й робиться фото білого аркуша. Правильно, коли він на фото виходить білим або сірим, але не блакитним і не жовтим.

2.1.2 Штатив

Новачкові штатив потрібен як нікому іншому. Відмазки про ціну не працюють - ціна найпростішої настільної триніжки не більша за вартість трьох буханок хліба. Великі підлогові штативи для економії купують за акцією або на барахолках. Не подобається цей варіант - збираються гроші й купується новий і фірмовий. При виборі штатива на нього приміряють фотоапарат, тому що не всі штативи витримують указану в інструкції вагу. Випробовують штатив під незручними кутами, підштовхують пальцем. Якщо не падає - значить усе гаразд.

Штатив прибирає проблему тремтячих рук і дихання фотографа. Штатив дає можливість зняти з одного й того самого ракурсу багато разів (корисно для покрокових фото, або коли щось рухаєш-переставляєш на фінальному). Штатив робить руки вільними. При недостатньому освітленні штатив робить фото різкішим, тому що камері легше сфокусуватися.

2.1.3 Відбивачі та розсіювачі

Відбивачі. Використовуються для відбиття світла. Установлюються з тіньового боку для підсвічування тіней, тобто з одного боку вікно або лампа, з іншого - відбивач. Для одного фото використовують від 1 до 4 відбивачів. Тіні стають м'якшими, різкі відблиски згладжуються, а фото стає журнальним, дорогим на вигляд.

Відбивачі необхідні при штучному освітленні й бажані при світлі від вікна (про світло - п.2.2).

Відбивачем може бути білий аркуш паперу або картону, біла тканина (легше працювати з жорсткими відбивачами), пінопласт або будь-який будівельний пластик. Якщо гроші - не проблема, продаються професійні відбивачі, це зручніше, але дорожче. При купівлі фотолампи відбивачі у 90% випадків ідуть у комплекті.

Білі відбивачі потрібні в першу чергу. Вони м'яко роблять тіні світлішими. Що більше відбивачів, то м'якша тінь. Різниця видна найкраще, коли фотографуєш без відбивача і з ним.

Дзеркальні відбивачі (срібна фольга або дзеркало) виконують ту саму функцію, але роблять це різкіше, оскільки обсяг відбитого світла більший. Такі відбивачі роблять картинку холоднішою за тоном.

Чорні відбивачі - це поглиначі. Використовуються там, де забагато відблисків. Чорний відбивач допомагає вирівняти тіні й зробити їх рівнішими.

Розсіювачі. Використовуються для розсіювання світла. У народному застосуванні це калька, тонкий білий папір або біла тканина (простирадло). Є професійні дрібнодірчасті матеріали. Усе це організовується при зйомці у вигляді штор або натягується на рамки. Розсіювач установлюється між джерелом світла й об'єктом зйомки.

Для відбивачів і розсіювачів є спеціальні тримачі.

2.1.4 Фотобокс

Фотобокс - це напівпрозора коробка для предметної фотозйомки (у нас предмет - їжа), відкрита з одного боку (з цього боку на їжу дивиться камера й фотограф). Зовні на фотобокс спрямовують світло, і через напівпрозорі стінки (це тканина, папір або щось на кшталт цього) предмет освітлюється розсіяним світлом, даючи картинку без глибоких тіней і пересвічених відблисків. Стінки фотобокса білі, вони відіграють роль і відбивачів. Фотографії їжі з фотобокса схожі на журнальні. Фотобокс легко зробити вдома з коробки, трубок або кутиків, тканини й кальки.

2.2 Світло

Без правильного освітлення не вийде гарної фотографії їжі.

2.2.1 Джерело світла

Це ліхтар для їжі.

Сонце. Для початківця ідеальне природне розсіяне денне світло з вікна. Північне вікно з розсіяним приємним світлом дає правильне фото. Плюс - у таке вікно не світить сонце, не дає глибоких чорних тіней і пересвітів. Якщо вікно південне або в нього в момент зйомки світить світанкове чи призахідне сонце, скло закривають білим простирадлом або щільною калькою, щоб розсіювати прямі сонячні промені. Пробуючи, як краще, підбирається висота розташування композиції (на підлозі, на табуреті, на столі чи десь вище) і відстань тарілки (чашки, блюдця…) від вікна. Це впливає на довжину й глибину тіней, гру відблисків.

Лампочка. Цей варіант не підходить для зйомки категорично. Картинка - глибокі тіні та плоска їжа, що не викликає апетиту.

Спалах. Вбудований прямий спалах теж не підійде - він дає непоправні глибокі тіні та пересвіт переднього плану. Імпульсний спалах, спрямований убік від предмета зйомки й розсіяний, працює набагато краще за попередні, але при створенні кадру не видно одразу, що вийде на екрані. Щоб розсіяти імпульсний спалах і згладити тіні, можна просто прикріпити до нього білий аркуш картону із заднього боку (двостороннім скотчем, наприклад). Але найкраще - натуральне природне світло з вікна.

Фотолампа. Цей варіант для тих, хто вдень працює, а готує й фотографує вечорами. Фотолампи роблять удома з підручного мотлоху або купують у магазинах для фотографів. Рівної заміни денному світлу немає, тому при денній зйомці найкраще світло - від вікна.

Важливо! При штучному освітленні обов'язково використовувати штатив і відбивачі.

2.2.2 Напрямок світла

Це те, з якого боку світло падає на тарілки-виделки.

З боку камери. Невигідне положення джерела світла. По-перше, заважає тінь від фотографа, фотоапарата й штатива. По-друге, усі тіні підуть назад, задній план стане темним, а передній - пересвіченим. Підсумок - нудне плоске фото.

Збоку. Цей напрямок світла у фуд-зйомці застосовується найчастіше. Видно тіні. Відблиски та гра кольору гармонійні. Кольори їжі натуральні (при правильних налаштуваннях камери). Рекомендуємо й радимо.

Ззаду. Таке світло називають контровим, воно світить фотографові в обличчя. З цим напрямком працювати складніше, ніж з бічним, але воно дає цікаві ефекти й відчуття світанку чи заходу сонця на фото, додає картинці атмосферності. Модний прийом. На цьому світлі гарно видно парок над гарячою тарілкою.

2.2.3 Колір світла

Світло ділять на холодне, натуральне (денне) і тепле. Холодний колір дає фотографії синяву (якщо сфотографувати в такому світлі білий аркуш паперу, він буде блакитнуватим). Натуральне світло не дає відтінків, аркуш буде білим, якщо фотоапарат правильно налаштований. Якщо аркуш жовтий - це тепле світло. Для підлаштування камери професіонали (досвідчені фотографи) роблять баланс білого. Для новачка краще обробити фото після зйомки (дивись пункт Обробка фотографій).

2.3 Базові знання фотографа

Знання про компонування предметів і поєднання кольорів у кадрі, використані на практиці, дають грамотне фото.

2.3.1 Композиція

Композиція - це побудова й послідовність зображальних прийомів, що реалізують художню ідею. Простіше кажучи, це розташування їжі, посуду та декору в кадрі. Композиція допомагає передати красу страви, настрій та ідею.

Прийоми композиції для фуд-зйомки

Контраст. Нехай фон буде темнішим або світлішим за їжу, або гармонійно відрізняється від неї за кольором (про кольори та відтінки - п.2.3.3). Так вигідно показують головне й грамотно прибирають подалі другорядне.

Позиції. Тарілки-виделки, лінії страви та серветок розташовують по лініях, а не хаотично. Органічно виглядає, коли, приміром, лінія на скатертині чи рушнику зорово збігається з розташуванням виделки на тарілці, а витки крему рівномірно розбавлені ягодами. На нижньому фото лінії їжі та посуду - в одних напрямках, це виглядає просто й гармонійно.

Рівновага. Урівноваженим кадром вважається той, який не завалюється вбік від великої кількості важких предметів з одного боку та порожнечі з іншого. За цим стежать, розташовуючи предмети для зйомки й потім збираючи їх у віконці об'єктива. Якщо видно, що завалюється - посувають, поправляють, додають у порожнє місце деталей.

Правило третин. Складно це називається золотий перетин (де не третини, а дві восьмих і два рази по три восьмих), але для новачків третини краще. Працює правило так. Якщо розбити кадр на три частини по вертикалі та горизонталі, то на лініях і їх перетинах розташовуються головні деталі й основні акценти сюжету. Саме сюди людське око дивиться, щойно бачить зображення (цей прийом використовується в рекламі). Якщо в композиції є лінії, що ведуть погляд, їх починають з цих точок.

Правило діагоналей. Основні лінії фото розташовуються на діагоналях. Це оживляє фото, додає динаміки та впорядкованості одночасно. На фото нижче тарілки стоять на основній діагоналі, виделки лежать практично паралельно їй, а на іншу діагональ опосередковано вказують лінії на тканинах, усе врівноважено.

Праве правило. Те, що справа, головніше. Люди дивляться на фото так само, як і читають текст. Ми читаємо зліва направо. Нехай у композиції зліва буде зав'язка історії страви в картинках, а, рухаючись поглядом управо, глядач побачить її кульмінацію у вигляді смачної їжі. Це логічно.

Секрет

Якщо камера не дає розмиття фону, поставте головний предмет попереду, а решту - на віддаленні позаду. Тоді розмиття фону та другорядних предметів буде сильнішим. Навіть із простою камерою.

2.3.2 Ракурс

Це під яким кутом знято страву.

Спочатку потрібні експерименти і якнайбільше поглядів-знімків на один і той самий об'єкт. Потім приходить розуміння, для якої їжі який ракурс більше підходить.

0 градусів. Зйомка ніби зі столу. Цей ракурс вдало показує геометрію високих страв - стосу оладок або високого гамбургера. З цього кута багато виглядають торти.

10-15 градусів. Принцип той самий, що й у попереднього кута, але тут уже з'явиться об'єм страви.

30 градусів. Зручний кут для побудови перспективних композицій, що йдуть удалину. Під цим кутом чудово виглядають ряди круасанів і печива, грядка з міні-закусками.

45-60 градусів. Цей кут для ока - найзвичніший. Саме з цього ракурсу ми бачимо їжу щодня, сідаючи за стіл. Тут добре показувати затишне домашнє сервірування - суп із хлібом, часником і серветкою, торт, відрізаний шматочок і чашки на скатертині.

90 градусів. Вид зверху. Кажуть, що такий вид робить їжу плоскою. Так. Але не в тому випадку, коли їжа плоска сама по собі. Цей ракурс гарний для піци, зверху прикрашених тортів, яєчень, красивих тонких пирогів.

Якщо фотоапарат звичайний, вибирають кут у 45-60 або 90 градусів.

Крім кута зйомки змінюють і кут нахилу камери відносно горизонту - беруть фотоапарат не горизонтально, а нахиляють градусів на 20-30. Це працює із супами, кашами, - однорідними за консистенцією та кольором стравами.

2.3.3 Поєднання кольорів

Про кольори у фото написані книги. Головне одне - гармонія. За допомогою грамотного поєднання кольорів картинка стає холодною або теплою, радісною чи драматичною, домашньою затишною або пафосно ресторанною…

База знань у кольорознавстві - кольорове коло. Виглядає як чисті кольори по колу та їх розтяжка в бік чорного або білого.

Новачкові просто вибирати правильні пари й трійки основних кольорів композиції, дивлячись на кольорове коло.

У фуд-фото краще не використовувати більше ніж три основні кольори - і поєднувати їх складніше, і це додає в кадр хаотичності (якщо хаос - тема фото, то зрозуміло, що робити).

Які кольори поєднуються:

• ті, що стоять в одній розтяжці від центру до зовнішнього краю (рожевий, брудно-рожевий і колір зефіру)

• ті, що стоять поряд, але однакові за відтінком (наприклад, колір зефіру та м'ятний)

• ті, що стоять один навпроти одного (наприклад, салатовий і бузковий, синій і жовтий); вони так само мають бути однієї насиченості, тобто стояти на одному колі

• тріо кольорів, розташовані на колі на рівних відстанях (наприклад, жовтий і червоний з блакитним або зелений і фіолетовий з жовто-помаранчевим).

Це основні схеми. Дивлячись на кольорове коло й згадуючи схеми, розумієш, як гармонійно поєднувати кольори.

2.4 Інвентар

Сюди відносять тарілки-чашки, скатертини-серветки, спеціальні фони для фото, квіти-вази й тематичні дрібнички, які роблять композицію завершеною та гармонійною.

2.4.1 Посуд і столові прибори

В одному стилі та колірній гамі добираються тарілки, чашки й сільнички-перечниці. Обережно використовуються предмети різних епох і текстур. Перед тим, як зробити фото, серветкою протираються борти тарілок, обідки чашок і склянки, - на фото дуже добре видно крихти, краплі та сліди пальців. Якщо посуд купується спеціально для фуд-фото, спочатку обзаводяться керамікою та приборами спокійних тонів і форм, і після цього вже ведуть полювання на квіточки, горошки та орнаменти. Яскравий і строкатий посуд складно грамотно вписувати в загальну композицію й вигідно показувати в ньому їжу. Це для професіоналів і досвідчених фотографів.

2.4.2 Текстиль

Тканини роблять фото багатшим, затишнішим, домашнішим. Серветки, рушники, відрізи для імітації скатертини й самі скатертини - гордість і багатство фуд-фотографа. Усі ганчірочки, які підійдуть для фото, складають і зберігають. Залежно від стилю композиції проходяться по тканині праскою або мнуть, або складають. Тренуються вписувати відрізи та рушники в групи чашок, ложок і тарілок, щоб виключити затримки на текстиль під час зйомки. Учаться фігурно складати серветки, за типом орігамі. Це привертає глядача до фотографії.

2.4.3 Фони

Кажуть: “Які прекрасні на фото кухні, стіни та столи, куди там я…” Не треба. Їжа знімається на спеціальних фонах-підкладках. На стіл кладеться стільниця для фото (складаються дошки, попередньо пофарбовані в потрібний колір, фанера, дека, папір), на стіну спирається другий фон для задника, або вішається штора (папір з малюнком, шпалери, дбайливо залишені з ремонту, ще одна дошка або деко)...

Новачки починають з рідної кухні й текстилю, а потім збирають дошки, будівельні плитки та інші придатні для фону матеріали. Це справа часу. Фони роблять самі, або купують у спеціальному магазині.

2.4.4 Дрібнички

Декоративні дрібнички додадуть у фото родзинки, настрою та колориту. Тут фотографи використовують усе, що трапиться під руку - стрічки й намистини, старий годинник і ножиці, спеції та трави, книги, квіти, гілочки зелені... Зберігають такі речі в коробках. Перебираючи їх, легко складаються композиції й народжуються ідеї для наступних рецептів і страв.

3. Як застосувати знання на ділі

Залишилося застосувати знання на практиці.

3.1 Готуємося до готування

Робимо шпаргалку з короткими нотатками про фотографію, вішаємо на холодильник і підглядаємо.

Уявляємо кольори страви, яку будемо фотографувати. Подумки або на папері підбираємо варіанти сервірування з урахуванням посуду, столових приборів, текстилю, дрібничок і фону.

Складаємо список покупок. До нього входять продукти для рецепта і що знадобиться для зйомки ще (наприклад, зелень, лимон). Ураховуємо моменти, коли, наприклад, не збилися білки або зсілося молоко - купуємо такі продукти із запасом.

Складаємо список предметів, які будуть на фото. Якщо треба їх вимити, випрати чи випрасувати, робимо це. Якщо в магазині трапляються дрібнички, які зроблять фото кращим, купуємо (якщо можемо, або додаємо в список покупок на майбутнє).

Робимо покупки. Якщо бачимо на прилавках їжу, яка подала нові ідеї для зйомки, беремо. Якщо продуктів не виявилося в наявності (або вони не тієї якості) - придумуємо заміну (якщо вона не критична). Якщо налаштовані готувати, а основних продуктів для рецепта не знайшли, готуємо й робимо фото іншої страви, а заплановане переносимо на інший день. Це дає додатковий досвід і вміння підлаштовуватися під ситуацію. Беремо тільки свіжі продукти.

На фото добре видно сліди жиру та пилу, тому краще вимити кухню.

Розподіляємо продукти по своїх місцях, брудні миємо, зелень перебираємо. Мета - щоб було зручно готувати.

3.2 Готуємо

Готуємо й пам'ятаємо, що будемо фотографувати. Кожен шматочок або компонент може стати центром фото. Важливо, щоб усе було акуратним (тільки якщо це не швидка їжа на кшталт шашлику й порваного руками салату на скибці хліба на природі) і викликало бажання поїсти.

Гостримо ніж і робимо рівні розрізи. Кубики - це кубики, а скибочки - однієї товщини. Гострий ніж - це той, який без зусиль ріже шкірку трохи прив'ялого помідора.

Додаємо страві ресторанності. Однотонність розбавляємо яскравими плямами.

Для покрокових фото:

• збираємо продукти в одну композицію на першому фото - людям подобається роздивлятися інгредієнти й на що вони перетворюються потім

• на фото кроків тримаємо один ракурс (якщо видно процес); це полегшує перегляд рецепта й розуміння того, що готується

• не перевантажуємо кроки зайвими деталями; по-перше, щоб не відволікати; по-друге, у моді простота; на задньому плані, наприклад, покладемо шкаралупу від яєць або вінчик з рушником (якщо це використовується в рецепті чи кроці), але так, щоб вони не перевантажували передній план

• увесь час перевіряємо чистоту робочої зони

• робимо 2-3 кадри кожного кроку, щоб потім вибрати вдалий.

Поки готується страва, готуємо місце для зйомки. Програма мінімум – звільнити частину робочої зони й подивитися, що буде фоном (робимо фото з порожніми тарілками й перевіряємо освітлення та камеру). Програма максимум – підготувати скатертини й серветки, підібрати посуд і декор у тон (квіти, спеції, свічники, сільнички-перечниці...)

3.3 Фотографуємо готову страву

Створюємо композицію для фото.

Викладаємо їжу на тарілку, доповнюємо деталями (зеленню, спеціями, краплею олії…) і ставимо тарілку в композицію.

Встановлюємо камеру, вибираємо ракурс і знімаємо.

Робимо від 5 до 20 фото з різних кутів і положень камери.

Підглядаємо у шпаргалку.

У фотографії важливі досвід і знання. Досвід приходить з обсягом сфотографованого, знання написані вище.

3.4 Обробляємо фотографії

Якщо знаємо фотошоп і лайт-рум - прекрасно.

Якщо ні - ось онлайн-програми для обробки фуд-фото для новачків.

PixlrExpress. Тут - прості фільтри та інструменти для легкої обробки. Усе інтуїтивно зрозуміло. Для просунутих - повна версія програми називається Pixlr. Вона схожа на фотошоп. На прикладі знизу ліворуч фото до обробки, праворуч - після. Збільшена яскравість і контраст.

Ribbet. Плюс цієї онлайн-програми – можливість автоматичного підстроювання фото. Натиснувши одну кнопку, налаштовуємо правильний баланс білого, прибираємо пересвіти та робимо фото яскравішим. Для новачків зручно. Деякі функції для цієї програми робить попередня – PixlExpress, тож не лякаємося, якщо, натиснувши якусь кнопку, робочий процес переадресується туди. На прикладі знизу - робота автокорекції однією кнопкою, програма прибрала жовті тони та вирівняла білий.

Fotostars. Симпатична програма. Дружній інтерфейс, фільтри та базові налаштування для фото. На прикладі знизу доданий романтичний фільтр і фокус на полуниці.

4. Нюанси фото для Хрумки

⚫ Приймаються тільки горизонтальні чи квадратні фото.

⚫ Мінімальний розмір картинки - 1200 на 800 пікселів з роздільною здатністю 72 пікселі на дюйм.

⚫ Посуд, кухня та весь процес мають бути чистими акуратними.

⚫ Не допускається фото їжі в упаковці. Це розцінюється як реклама.

5. Висновок

Чим більше фото зроблено, тим вони з кожним разом кращі. тому вперед - учитися, розвиватися, дивитися на майстрів, надихатися. Можна навіть установити час (раз на місяць чи сезон) і порівнювати свої фото (нові та місячної давності), стежити за прогресом.

Ставте запитання, Хрумка допоможе.