Замінювати цукор сорбітом? Шкода й користь сорбіту

Сорбіт – це замінник цукру натурального походження, який широко застосовується в харчовій промисловості. Підсолоджувач у природній кількості міститься в ягодах і фруктах, наприклад, грушах, яблуках, персиках та абрикосах. Високий вміст сорбіту в ягодах червоної горобини, якій він завдячує своєю назвою. Також речовина виробляється тілом людини в процесі метаболізму. Сорбіт маркується на упаковках як харчова добавка Е420.

Властивості сорбіту

Сорбіт має низький глікемічний індекс, що дозволяє використовувати речовину як підсолоджувач у продуктах харчування для діабетиків. У цій сфері речовину застосовують з 30-х років минулого століття й до сьогодні. Особливо популярне використання сорбіту в кондитерських виробах.

За хімічною структурою сорбіт належить до багатоатомних спиртів. Кристали сорбіту білі, тверді, добре розчинні у воді, за розміром трохи більші за цукор. Речовина має добрий солодкий смак, що нагадує сахарозу, але без приємного післясмаку. За ступенем солодкості сорбіт поступається цукру на 45%. Як і всі подібні спирти, цей цукрозамінник створює легке відчуття прохолоди в роті.

Цей цукрозамінник представлений на ринку під назвами: «Сорбіт», «Сорбіт харчовий», «Сорбітол», Sorbitol, Sorbit. Він трапляється у вигляді рідини та порошку, а також входить до складу сумішей цукрозамінників.

Цей підсолоджувач виробляють з кукурудзяного, картопляного чи пшеничного крохмалю. За довгі роки використання речовина була ретельно вивчена та досліджена. Крім того, було виявлено цілющу дію сорбіту на організм.

Застосування сорбіту

Сорбіт активно використовується для виробництва харчових продуктів загального призначення, дієтичних товарів, лікарських препаратів і засобів гігієни.

Ця речовина застосовується:

• при виробництві дієтичних продуктів, товарів для діабетиків
• у харчовій промисловості для поліпшення смаку, вигляду та якості продуктів харчування
• як допоміжна речовина при виготовленні ліків (для надання структури): вітамінів, сиропів
• від кашлю, кремів і мазей, проносних засобів
• у косметології для виробництва шампунів, гелів для душу, декоративної косметики
• у медицині для лікування захворювань ШКТ
• на виробництві та в побуті при консервації продуктів на зиму
• у товарах для догляду за порожниною рота (жувальних гумках, льодяниках і зубних пастах
• для очищення печінки та жовчовивідних проток
• як проносний і жовчогінний засіб

Сорбіт у продуктах

У натуральному вигляді сорбіт присутній у крохмалевмісних ягодах і фруктах. Високі концентрації цієї речовини містяться в сухофруктах:

Сорбіт входить до складу великої кількості товарів:

• продуктів м'ясної та рибної промисловості
• молочної продукції: сирів, йогуртів, сиру
• жувальних гумок і льодяників
• шоколадних плиток, батончиків, цукерок
• консервів з овочів і фруктів
• безалкогольних і слабоалкогольних напоїв
• зефіру, мармеладу, пастили
• варення, повидла, джемів
• морозива
• тортів і тістечок
• печива, вафель
• хлібобулочних виробів

Продукти із сорбітом позиціонуються як дієтичні, низькокалорійні. Вони призначені для діабетиків і людей, які хочуть обмежити споживання цукру. Продукти на вигляд не відрізняються від аналогічних з цукром, але мають приємніший вигляд і колір. Крім того, сорбіт поліпшує та посилює смак.

Сорбіт стійкий до термічної обробки, що дозволяє використовувати його в приготуванні гарячих страв і напоїв.

Користь сорбіту

Щороку збільшується попит на продукти з низьким глікемічним індексом і зниженим вмістом калорій. Англомовний ресурс https://caloriecontrol.org стверджує, що сорбіт нетоксичний, має багато переваг та універсальність. Завдяки цьому промислове використання сорбіту має широкі перспективи й буде тільки зростати.

Корисні властивості сорбіту:

• низький глікемічний індекс;
• менша кількість калорій порівняно з цукром;
• майже повністю засвоюється організмом (на 98%) і має високу поживність;
• нормалізує мікрофлору кишечника;
• не є вуглеводом і може використовуватися при низьковуглеводній дієті;
• уживання сорбіту заощаджує витрачання вітамінів групи В, які відіграють важливу роль у функціонуванні організму;
• має послаблювальну дію;
• завдяки жовчогінному ефекту використовується для очищення печінки та жовчного міхура;
• застосовується при хворобах нирок і сечового міхура;
• поліпшує травлення, посилює вироблення шлункового соку;
• не є поживним середовищем для бактерій ротової порожнини, поліпшує загальний стан зубів і ясен;
• засоби з догляду за шкірою із сорбітом у складі усувають свербіж, сухість, лущення, вирівнюють колір;
• застосовується при алкогольній інтоксикації, шокових станах;
• ізотонічний розчин сорбіту використовують при зневодненні для поповнення організму рідиною;
• поліпшує смак, колір і текстуру продуктів, здатний утримувати вологу та збільшувати термін зберігання;
• як підсолоджувач поліпшує смак ліків, тому часто додається у вітаміни для дітей, сиропи від кашлю тощо.

Інструкція із застосування сорбіту

Сорбіт використовують у домашній кулінарії для приготування різних страв, консервації продуктів. Речовину можна додавати в гарячі напої.

Другим популярним напрямом застосування сорбіту є очищення печінки, жовчного міхура та жовчовивідних проток. Це ефективна та безпечна процедура, але є протипоказання, тому перед проведенням у домашніх умовах необхідна консультація фахівця.

Тюбаж із сорбітом

Процедура рекомендується при застійних явищах у печінці та жовчному міхурі й часто входить до складу комплексного лікування. У результаті тюбажу посилюється вироблення жовчі, яка природним потоком очищає жовчовивідні шляхи. Після процедури поліпшується загальний стан організму, минає хронічна втома, у тілі з'являється відчуття легкості.

За 2-3 дні до проведення тюбажу потрібно перейти на рослинну їжу та збільшити споживання рідини. Можна пити воду, трав'яний чай, яблучний і буряковий соки.

У ніч перед процедурою готується настій шипшини, для якого потрібно взяти:

1. 3 ст.л. висушених і подрібнених ягід шипшини
2. 500 мл окропу

Шипшина кладеться в термос, заливається гарячою водою, потім закривається й залишається на ніч. Уранці настій проціджують через марлю, складену в кілька шарів, чи сито. На основі отриманої рідини готують жовчогінний напій, узявши інгредієнти в такій кількості:
250 мл настою шипшини
3 ст. л. сорбіту

Дочекавшись повного розчинення кристалів сорбіту, суміш випивають. Через 20 хвилин приймають усередину решту настою шипшини, не додаючи до нього цукру. Протягом 40-50 хвилин потрібно виявляти помірну фізичну активність, наприклад, це можуть бути нескладні вправи або прибирання. Приблизно через годину можна поснідати. Не варто йти з дому, оскільки процедура спричиняє сильне послаблення випорожнень.

Тюбаж проводиться щотижня або в міру потреби. Якщо ви зробили велику перерву або вперше зіткнулися з процедурою, слід повторити тюбаж 5-6 разів через кожні дві доби.

Консервація продуктів на зиму з сорбітом

Властивості сорбіту дозволяють використовувати його при консервуванні продуктів на зиму. Такі заготовки можна вживати діабетикам, але в помірній кількості. Рекомендована норма становить не більше 3 столових ложок варення на сорбіті на добу. Перевищення дозування може викликати небажані ефекти.

Кількість сорбіту, що додається до заготовок, залежить від ступеня солодкості фруктів або ягід. Якщо вони кислі, цукрозамінника знадобиться більше. Тому, якщо ви вперше консервуєте продукти на сорбіті, краще зробити невелику кількість і спробувати, чи відповідає смак вашим очікуванням.

Приблизна кількість сорбіту на 1 кг фруктів або ягід:

1. варення – 1,5 кг
2. джем – 700 г
3. повидло – 120 г

За способом приготування варення на сорбіті не відрізняється від звичайного. Попередньо вимиті та перебрані ягоди чи фрукти засипаються сорбітом, після чого їх потрібно залишити на 12 годин. За цей час плоди пустять сік. Потім варення доводиться до кипіння на повільному вогні й вариться протягом 15 хвилин.

Також із сорбітом можна готувати дієтичні компоти, для яких підходять будь-які ягоди або фрукти. Підготовлену сировину розкладають по банках і заливають сиропом, приготованим у таких пропорціях:

1. 1 літр води
2. 350 г сорбіту

Готується сироп просто. Воду з сорбітом доводять до кипіння, безперервно помішуючи, щоб усі кристали розчинилися. Потім сироп проціджують і знову нагрівають. Після заливання банок сиропом компот потрібно простерилізувати звичайним способом.

Зберігаються заготовки з сорбітом у темному прохолодному місці 6-12 місяців.

Побічні ефекти та протипоказання

Сорбіт визнано безпечним цукрозамінником і дозволено для використання в харчовій промисловості в більшості країн. Речовину в чистому вигляді не рекомендується використовувати як добавку до напоїв і їжі щодня. Хоча застосування до 50 г рідко викликає небажані симптоми, краще вживати його не більше 20 г на день. При цьому необхідно пам'ятати, що сорбіт міститься в багатьох напівфабрикатах та інших продуктах харчування!

При безконтрольному вживанні сорбіту можуть виникнути такі побічні ефекти:

• алергічні реакції
• слабкість і запаморочення
• нудота, блювання, болі в шлунку
• підвищене газоутворення, здуття живота
• виражена проносна дія
• затримка сечовипускання
• тахікардія
• озноб
• хоча речовина має низький глікемічний індекс, цукор у крові незначно підвищується, що потрібно враховувати людям із цукровим діабетом
• надмірна кількість речовини може призвести до невропатії та діабетичної ретинопатії
• набір ваги, оскільки речовина досить калорійна

До протипоказань використання сорбіту належать:

• гіперчутливість до речовини
• непереносимість фруктози, оскільки велика доза сорбіту погіршує її всмоктування
• захворювання ШКТ (асцит, коліт, жовчнокам'яна хвороба, синдром подразненого кишківника)
• вагітність і дитячий вік – з обережністю

При дотриманні рекомендацій щодо застосування небажані ефекти не проявляються. А в разі виникнення несподіваної реакції організму достатньо прибрати сорбіт із раціону.

Сорбіт чи аспартам

Сорбіт належить до натуральних цукрозамінників, аспартам – штучний підсолоджувач. Обидві речовини є популярною альтернативою цукру й активно застосовуються при виробництві низькокалорійних продуктів харчування, напоїв і ліків.

Як видно з наведеної нижче таблиці, ці замінники цукру сильно відрізняються за своїми властивостями:

Особливості сорбіту:

• менший рівень солодкості
• вищий глікемічний індекс
• має цілющу дію
• має харчову цінність
• нормалізує мікрофлору ШКТ
• покращує травлення
• має проносний ефект
• збільшує термін придатності харчових продуктів
• підходить для термічної обробки

Особливості аспартаму:

• високий коефіцієнт солодкості
• речовина додається до їжі в малих кількостях, тому готовий продукт не містить калорій
• нульовий глікемічний індекс
• продукти з аспартамом мають малий термін зберігання
• втрачає властивості при нагріванні

Обидві речовини можуть використовуватися в діабетичному харчуванні та дієтах для схуднення.

Сорбіт чи фруктоза?

І сорбіт, і фруктоза є замінниками цукру натурального походження й містяться в ягодах і фруктах. На полицях магазинів присутня величезна кількість дієтичних товарів із фруктозою та сорбітом у складі. Крім того, ці підсолоджувачі використовують у продуктах загального призначення.

Як видно з таблиці, сорбіт має переваги перед фруктозою:

Особливості сорбіту:

• менший ступінь солодкості
• менший вміст калорій
• нижчий глікемічний індекс
• сприятливий вплив на зуби та ясна
• проносний ефект

Особливості фруктози:

• солодша
• приємніший смак і аромат
• вищий глікемічний індекс
• посилює відчуття голоду
• призводить до збоїв у роботі печінки
• надмірне споживання спричиняє ожиріння та інші захворювання, пов'язані з порушенням обміну речовин

Якщо обирати з цих двох підсолоджувачів, краще схилитися до сорбіту. Він завдає менше шкоди й ефективніший. Але варто сказати, що сьогодні на ринку існують інші замінники цукру, які випереджають і сорбіт, і фруктозу за своїми характеристиками. З популярними цукрозамінниками ви можете детальніше познайомитися на нашому сайті.