Ксиліт: ефективність, користь і шкода

Ксиліт – це цукрозамінник натурального походження, який використовується в продуктах для діабетиків і стоматологічних товарах. Ксиліт міститься в ягодах і фруктах, деревині листяних порід і кукурудзяних качанах. Ця речовина виробляється організмом людини в процесі метаболізму в кількості 5-15 г на день. Як підсолоджувач ксиліт використовується вже понад 50 років, протягом яких були відкриті його цілющі властивості й ретельно вивчені побічні ефекти. Ксиліт зареєстровано в Європі як харчову добавку Е967.

Властивості ксиліту

Ксиліт є популярним цукрозамінником, оскільки порівняно з цукром містить на 40% менше калорій і має низький глікемічний індекс (ГІ). Це дозволяє використовувати речовину в дієтах при цукровому діабеті та ожирінні.

Як і всі багатоатомні спирти, ксиліт має солодкий смак і добре розчиняється у воді та інших рідинах. Безбарвні кристали ксиліту зовні нагадують цукор, але мають менший розмір. Ксиліт такий самий солодкий, як цукор, зі схожим смаком, без домішок і післясмаку. Речовині притаманний охолоджувальний ефект, відчуття легкої свіжості в роті. На ринку цей замінник цукру трапляється у формі порошку, драже, кубиків, а також входить до складу сумішей.

Цей підсолоджувач представлений на ринку під назвами: «Ксиліт», «Ксиліт харчовий», «Ксилітол» (Xylitol), XyloSweet, Polysweet, Xyla.

Застосування ксиліту

Ксиліт активно застосовується в харчовій і фармацевтичній промисловості у сфері товарів для діабетиків і засобів для профілактики та лікування різних захворювань:

• речовину використовують при виготовленні дієтичної продукції для людей із цукровим діабетом і зайвою вагою;
• у харчовій промисловості ксиліт використовують як підсолоджувач, стабілізатор, емульгатор, агент, що утримує вологу. Речовину застосовують при виготовленні прохолодних напоїв і солодощів. Крім того, ксиліт збільшує термін придатності молочних продуктів, покращує колір їжі, посилює смак;
• ксиліт включають до складу гігієнічних засобів для порожнини рота: зубних паст, дентальних серветок, рідин для полоскання, зубних ниток, жувальних гумок і льодяників;
• ксиліт застосовують як підсолоджувач при виробництві ліків, наприклад, сиропів від кашлю, вітамінних комплексів для дітей тощо;
• жувальні гумки та льодяники з ксилітом використовуються для лікування отиту, оскільки жування й смоктання допомагають природному очищенню середнього вуха, а сама речовина пригнічує розмноження хвороботворних мікроорганізмів;
• ксиліт застосовують як проносний (при вживанні 50 грамів протягом доби) і жовчогінний засіб. Тюбаж із ксилітом вважається ефективною процедурою очищення печінки та жовчного міхура, яку можна проводити в домашніх умовах.

Ксиліт у продуктах

Ксиліт широко застосовують у харчовій промисловості, використовуючи при виробництві:

• морозива
• варення, джему, десертів
• шоколаду та цукерок
• тортів і тістечок
• жувальної гумки, льодяників, пастилок
• молочних продуктів
• виробів м'ясної промисловості
• безалкогольних газованих напоїв

Ксиліт містить менше калорій порівняно з цукром і має низький ГІ, тому насамперед кондитерські вироби з ксилітом призначені для діабетиків і людей з ожирінням. За солодкістю продукти з ксилітом аналогічні таким самим із цукром, але вважаються кориснішими. Крім того, ксиліт покращує вигляд і смак готової страви.

Ксиліт не втрачає властивостей при нагріванні, тому його можна додавати до гарячих напоїв і випічки. Винятком слугує дріжджовий хліб, оскільки ксиліт заважає грибам розмножуватися. Також варто враховувати, що цей цукрозамінник не карамелізується навіть при дуже високих температурах.

Користь ксиліту

Завдяки своїм властивостям ксиліт підходить для включення до раціону людям з ендокринними захворюваннями, порушеннями обміну речовин. Крім того, цукрозамінник сприятливо впливає на зубну емаль. Це пов'язано з тим, що ксиліт не засвоюється бактеріями, які викликають карієс, зменшує їхню кількість, відновлює кислотно-лужний баланс і нормальну мікрофлору в ротовій порожнині.

Ксиліт допомагає засвоєнню мінеральних речовин: кальцію та фтору. Завдяки переліченим перевагам ксиліт часто додають до складу жувальних гумок і стоматологічних засобів. На англомовному ресурсі https://www.ncbi.nlm.nih.gov міститься інформація про те, що ксиліт безпечний навіть для використання в продуктах і товарах, призначених для дітей.

Корисні властивості ксиліту:

• сприятливий вплив на стан ротової порожнини – цей цукрозамінник зупиняє процес руйнування зубів і ремінералізує (послаблює) зубну емаль, покращуючи загальний стан ротової порожнини більш ніж на 50%
• ГІ ксиліту дорівнює 7 (у рафінованого цукру цей показник дорівнює 100), тобто підсолоджувач, хоча й незначно підвищує вміст цукру в крові, може використовуватися в діабетичній дієті
• не впливає на обмін речовин, повільно поглинається організмом, майже не впливає на вміст глюкози в крові, тому ефективний при метаболічному синдромі, а також для профілактики розвитку діабету 2 типу
• менший вміст калорій порівняно з цукром (62% при такій самій солодкості)
• позитивний ефект у боротьбі з гострими інфекціями носоглотки та середнього вуха
• жовчогінна та послаблювальна дія, використовується для очищення печінки та кишківника
• полегшення симптомів при астмі
• оптимальний варіант для людей, які практикують дієту з низьким вмістом вуглеводів
• збільшує щільність кісткових тканин, що робить його ефективним для лікування остеопорозу
• при регулярному вживанні запобігає розвитку грибкової інфекції в ротовій порожнині та ШКТ, застосовується як допоміжний засіб при комплексному лікуванні кандидозу
• покращує травлення, підвищуючи секрецію шлункового соку
• м'яко впливає на кишківник
• покращує засвоєння вітамінів групи В, які надзвичайно важливі для нормального функціонування організму

Інструкція із застосування ксиліту

У домашніх умовах ксиліт використовують як підсолоджувач при приготуванні різних страв, консервації продуктів. Ефективне застосування цієї речовини для проведення сліпого зондування та очищення печінки. Хоча обидві процедури можна проводити самостійно, рекомендується консультація гастроентеролога, оскільки є протипоказання.

Сліпе зондування з ксилітом

Процедура показана при застійних явищах у жовчному міхурі, проблемах із травленням, шкірних захворюваннях. Сліпе зондування (тюбаж) допомагає розширити жовчовивідні шляхи й одночасно з цим скоротити жовчний міхур, що сприяє відтоку застояної жовчі. Крім цього, присутній м'який проносний ефект.

Сліпе зондування проводиться не частіше, ніж раз на 20-30 днів, натщесерце. Бажано робити це вранці при пробудженні. У 250 мл мінеральної води необхідно розчинити 5 г ксиліту. Після цього потрібно приготувати та прийняти всередину одну з таких сумішей:

1. 2-3 жовтки, розтерті з чайною ложкою цукрової пудри
2. 30 г натурального меду, розчиненого у 200 мл води
3. 100 мл оливкової олії, змішаної зі 100 мл лимонного соку

Через двадцять хвилин після випивання суміші ксиліт знову розчиняють у воді в тих самих пропорціях (5 г на 250 мл), приймають і лежать у ліжку на правому боці 2 години з теплою грілкою, прикладеною до ділянки печінки.

Ксиліт для очищення печінки

Окрім сліпого зондування, за допомогою ксиліту проводиться очищення печінки. Процедура збільшує вироблення жовчі, яка природним чином прочищає жовчні протоки. У результаті нормалізується стан печінки, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, нирок.

Якщо очищення печінки проводиться вперше або після попереднього разу минуло багато часу, рекомендується повторювати процедуру не менше шести разів через кожні два-три дні. Надалі очищення печінки проводиться раз на тиждень або в міру потреби.

Проводиться очищення печінки за допомогою настою шипшини з додаванням до нього ксиліту. Для приготування напою знадобляться:

1. 3 ст. л. ягід шипшини
2. 2 склянки окропу
3. 3 ст. л. ксиліту

Попередньо вимиті та подрібнені ягоди потрібно покласти в термос, залити кип'яченою водою й залишити настоюватися протягом ночі. Вранці в половині настою розчиняють ксиліт і випивають суміш натщесерце.

Через двадцять хвилин потрібно прийняти решту настою з термоса без додавання до нього ксиліту й почекати ще сорок хвилин. Після цього часу можна поснідати. Важливо, щоб харчування цього дня було дієтичним, легким, а споживання рідини високим. Хорошим варіантом буде пити настій шипшини, трав'яний чай, наприклад, можна заварити смородинове та малинове листя.

Також доречні фізичні навантаження в помірному темпі. Оскільки при процедурі спостерігається виражений проносний ефект, варто цей день провести вдома.

Консервація продуктів із ксилітом

Процес приготування варення та інших заготовок аналогічний звичному. Ксиліт додається до консервів у таких пропорціях (з розрахунку на 1 кг ягід або фруктів):

• ягідне варення – 0,9-1,2 кг
• фруктове варення – 700 г
• джем – 500 г
• повидло – 100 г
• компот – 350 г ксиліту на 1 л води

Кількість необхідного ксиліту розрахована приблизно й залежить від ступеня кислоти ягід або фруктів. Що кисліша сировина для консервів, то більше знадобиться цукрозамінника. Зберігати заготовки з ксилітом потрібно в прохолодному місці не більше року.

Ксиліт у жувальних гумках

Жувальні гумки з ксилітом стануть чудовою альтернативою, якщо немає можливості почистити зуби після вживання їжі. Завдяки жуванню збільшується вироблення слини, що вже позитивно впливає на кислотно-лужний баланс у ротовій порожнині. А присутність у гумках ксиліту збільшує сприятливу дію вдвічі.

Щоб застосування жувальних гумок із ксилітом приносило користь, потрібно дотримуватися рекомендацій стоматологів:

• вживати гумки лише після їжі, оскільки жування стимулює посилене виділення шлункового соку
• жувати не більше 10 хвилин, поки зберігається приємний смак гумки
• не застосовувати більше однієї пластинки або двох подушечок після кожного прийому їжі

Побічні ефекти та протипоказання

Ксиліт вважається безпечним при дотриманні добової норми, яка не повинна перевищувати 50 г. Надмірне споживання призводить до проблем із травленням. Також не варто вводити ксиліт до раціону одразу у високих дозах – краще робити це поступово, даючи організму час на звикання.

При безконтрольному застосуванні ксиліту можуть спостерігатися такі побічні ефекти:

• алергічні реакції, зокрема, висипання на шкірі
• незначне збільшення вмісту глюкози та інсуліну в крові, що небажано при деяких видах цукрового діабету
• неефективність дієти для людей, які прагнуть схуднути, оскільки вміст калорій у ксиліті хоча й менший, ніж у цукрі, але залишається досить високим. Це означає, що при великих дозах цей замінник цукру навпаки сприятиме набору зайвої ваги
• посилює апетит і потяг до солодкого, що також негативно позначається на процесі схуднення
• проносний ефект
• проблеми з травленням (нудота, метеоризм, діарея)
• порушення нормальної мікрофлори кишківника
• негативний вплив на зір
• накопичування в організмі
• перешкоджання засвоєнню поживних речовин із їжі
• токсична дія на собак аж до летального результату

До протипоказань використання ксиліту належать:

• індивідуальна непереносимість речовини
• шлунково-кишкові захворювання
• епілепсія
• вагітність і період грудного вигодовування

Споживання ксиліту, як і будь-якого іншого цукрозамінника, не викликає проблем при грамотному використанні. Контроль за дозуванням – основа доброго самопочуття та відсутності небажаних наслідків. Якщо побічні ефекти проявилися, для їх зникнення достатньо прибрати ксиліт із раціону.

Ксиліт чи фруктоза

Ксиліт є багатоатомним спиртом, фруктоза – моносахаридом. Обидва цукрозамінники мають природне походження й виробляються з рослинної сировини, але за характеристиками сильно відрізняються:

Як видно з таблиці, фруктоза не підійде для діабетичної дієти, оскільки сильніше за ксиліт підвищує рівень цукру в крові. Також вона не придатна в боротьбі з зайвою вагою.

Особливості фруктози:

• більший коефіцієнт солодкості
• міститься більше калорій
• вищий ГІ
• негативний вплив на печінку
• викликає постійне відчуття голоду, посилює апетит

Особливості ксиліту:

• не шкодить зубам
• менш калорійний
• нижчий ГІ
• має цілющу дію

Хоча обидві речовини застосовуються в харчовій промисловості й часто входять до складу дієтичних товарів, краще обирати продукти з ксилітом. Безумовно, фруктоза корисна, але тільки якщо не перевищувати добову норму. На жаль, у реальному житті це виходить не завжди, оскільки багато продуктів містять доданий цукор. А він складається з фруктози більш ніж на 50%.

Ксиліт чи сорбіт?

Ксиліт і сорбіт вважаються натуральними замінниками цукру та схожі за властивостями. Детальніше це можна побачити в таблиці:

Ці цукрозамінники, як і всі багатоатомні спирти, не шкодять зубам і мають легкий освіжальний ефект.

Особливості сорбіту:

• низький глікемічний індекс
• менший ступінь солодкості при практично рівних калоріях. Це означає, що при додаванні до страви сорбіту знадобиться більше, а отже їжа буде калорійнішою
• сильна проносна дія
• сприятливий вплив на кишкову мікрофлору, її нормалізація при тривалому споживанні. Завдяки цьому сорбіт часто трапляється в ліках, призначених для лікування захворювань ШКТ
• сорбіт менш токсичний для собак і при потраплянні в організм улюбленця призводить лише до розладів травлення

Особливості ксиліту:

• вищий коефіцієнт солодкості
• менш виражений послаблювальний ефект
• не тільки профілактична, але й лікувальна дія на зубну емаль
• краще засвоєння організмом
• приємніший смак

Обидві речовини вільно продаються в аптеках і магазинах, а їхня вартість відносно невелика. Якщо порівнювати користь і шкоду ксиліту та сорбіту, шальки терезів будуть приблизно рівні. Обидва цукрозамінники – непоганий варіант для діабетиків, хоча й не найкращий.