Фреші на столі = вітамінні ліки дітям
Раніше сік був першим прикормом, який давали 5-6-місячним малюкам. Вважалося, що це корисно та смачно, що таким чином дитина заповнює потребу у вітамінах, якими значно нібито збіднене молоко матері. Часи змінилися, і, хоча абсолютну корисність соків ніхто не заперечує, але час і порядок їх введення регламентують дієтологи.
Що кажуть дієтологи про соки?
Щоб дитина отримала максимальну користь від соку, необхідно запам'ятати й дотримуватися кількох нескладних правил. На фруктах і овочах не повинно бути пошкоджень, плоди слід вибирати цілі та зрілі, без гнилих ділянок. Перед давленням їх треба ретельно помити, щоб уникнути потрапляння туди небезпечних мікроорганізмів і бактерій.
Якщо немає впевненості в тому, що не було обробки хімікатами, краще зрізати верхній шар, куди могли потрапити небезпечні токсини. Щоб у соку була збережена максимальна кількість корисних речовин, краще використовувати соковижималку з не дуже дрібним ступенем подрібнення: таким чином, частинки клітин не будуть зруйновані в процесі віджиму.
Основними принципами правильного згодовування соків, щоб уникнути алергічних реакцій, є поступове давання невеликих кількостей соків у розбавленому вигляді, зазвичай у співвідношенні 1 до 1. Після приготування соки дітям треба дати протягом півгодини. Якщо ж плануєте збільшити термін зберігання, то краще фреш одразу після приготування відправити в холодильник. Цей нюанс не стосується бурякового соку: його треба витримати годину за кімнатної температури чи дві в холодильнику й вводити не більше 1/3 у фреш-основу.
Фреш і мікс: п'ємо правильно!
Готуючи дитині мікси, не змішуйте фруктові з овочевими, оскільки різноспрямовані ферменти та активні речовини можуть стати причиною розладу травлення. Зазвичай між даванням різних соків треба зачекати 2-3 години. Правильно готувати мікс, вичавлюючи через соковижималку соки окремо. Приміром, якщо плануєте напоїти дитину виноградно-яблучним соком, спочатку пропускаєте через соковижималку яблука, потім – виноград. Отримані соки змішуєте. Бажано, щоб соки мали схоже забарвлення: не варто зелений сік змішувати з червоним. Подивіться на рецепт морквяно-бурякового соку.
Максимальна кількість соку, яку можна давати дитині віком від року до 3 років, не повинна перевищувати на добу 30-50 мл чистого соку (або 60-100 мл, наполовину розбавленого водою). Для початку краще давати дитині соки, вирощені в місцевості проживання. Якщо немає алергічних реакцій, після 3 років можна вводити екзотичні соки.
Фреші дають для стимуляції роботи шлунково-кишкового тракту за півгодини до їжі, або через пару годин після прийому їжі. Давання соку після їжі викликає печію, бродіння та газоутворення, відбувається хімічна реакція зброджування вуглеводів, у результаті чого з білків виділяються аміак та інші небезпечні продукти окислення.
Фреш краще пити через трубочку, щоб органічні кислоти не викликали руйнування емалі. Після того, як сік випитий, краще прополоскати рот водою. У соки, багаті на каротин і жиророзчинні вітаміни, необхідно додавати жири. Це може бути сметана чи вершки, олії, які допомагають утворенню вітаміну А в метаболічних процесах організму.
Треба враховувати властивості соків. Так, дитині, у якої є карієс, не варто давати виноградні соки, що містять велику кількість моноцукрів. Яблучний і морквяний соки збільшують кислотність шлункового соку, а вишневий сік – проносить. Домашні соки в період хвороби треба давати дозовано, з огляду на їх здатність до слизоутворення та збільшення виділень шкідливих речовин із продуктами екскреції.
Порівняльна характеристика соків
Морквяний сік – один із найцінніших. Його потрібно давати як дітям, так і підліткам, але в помірних кількостях, щоб уникнути пожовтіння білків очей і шкіри. Він збільшує кількість гемоглобіну, може оздоровлювати організм і запобігати гнильним процесам у кишечнику. Багато заліза в буряковому соку, він очищає судини та печінку. Перед приготуванням соку необхідно відрізати ту частину плода, до якої прилягає бадилля.
Аромати яблучного соку залежать від виду яблук, їх цукристості та соковитості. Його не можна давати пити в чистому вигляді, обов'язково треба розбавляти (дивимося смачний сік із селери та яблук). Саме свіжі яблука влітку та на початку осені є цінною скарбницею вітамінів.
Хоча апельсиновий сік смачний, він може бути причиною алергії через вміст агресивних речовин. Дітям краще давати його після досягнення 3-річного віку. У ньому міститься значна кількість вітаміну С, тому в період застуд і холодну пору року апельсиновий фреш буде одним із найкращих варіантів для профілактики грипу та ГРВІ (див. рецепт вітамінного коктейлю).
Соки треба чергувати. Так, морквяним і гранатовим соком не рекомендується поїти більше двох разів щотижня. Якщо в дитини діагностоване ожиріння, крім дієти, варто спробувати давати ананасовий сік, який містить бромелайн – речовину, що сприяє розщепленню жиру.
Абрикосовий сік – один із найпоживніших. Він позитивно впливає на шкіру, серце, поліпшує роботу печінки та профілактує захворювання очей. Аналогом його є персиковий сік, який використовують для профілактики та лікування серцево-судинних хвороб.
Гранатовий сік має багатофункціональний вплив (цікавий рецепт напою Довгоочікувана прохолода). Його застосовують при комплексних захворюваннях, загальному ослабленні імунітету малюка, і в разі виникнення аліментарних та ендокринних захворювань. Уникнути закрепу допоможе сливовий сік.
У томатному соку має потребу серцево-судинна система. Сік стимулює діяльність головного мозку, інтенсифікує роботу залоз внутрішньої секреції. Капустяний сік у невеликих кількостях корисний для шлунково-кишкового тракту. Пити сік зі смородини добре діткам зі зниженим імунітетом.
Скільки можна випити соку?
Усі соки необхідно вводити поступово, починаючи буквально з чайної ложки для грудної дитини й доводячи не більше ніж до 100 мл дітям старшим за рік. Максимальна кількість соку, яку може випивати 5-10-річна дитина, обмежується 1 л чи 3-4 склянками на день.
Різке введення соків з огляду на їх стимулюючий вплив небезпечне тим, що може викликати діарею та погіршення роботи травної системи. Коли дитина звикла до соку, починаємо давати їй змішані фреші, аналогічно, намагаючись, щоб мікрофлора кишечника звикла до нових сумішей. Ось тоді натуральні соки принесуть колосальну користь організму, звісно, якщо ними не зловживати, випиваючи у великих кількостях.
Не варто експериментувати на дитині, постійно даючи напої та фреші, використовуючи різні рецепти соків удома. Розмаїття добре в міру. Оптимально буде давати сезонні соки: так, якщо взимку крім яблучного, апельсинового, грушевого та морквяного фрешу нічого немає, то влітку та восени треба вводити абрикосовий і персиковий, смородиновий і гранатовий, знову ж таки, дотримуючись принципу плавної адаптації мікрофлори до нового продукту.
Цілющими вважають соки з м'якоттю, у якій міститься безліч корисних речовин, включно з пектинами та клітковиною. Освітлені соки ніжніші, але в них концентрація корисних речовин і вітамінів менша. У багатьох марках соків для дітей промислового виробництва відзначається, що сік вітамінізований і збагачений мікроелементами.
Не варто орієнтуватися на цей показник, оскільки вченими доведено, що вітаміни та мікроелементи рослинного походження засвоюються на 80-90 %, на відміну від їх хімічних аналогів, які метаболізуються всього на 20-30 % і тільки в умовах дефіциту. А тому заведіть соковижималку й давайте дитині щодня найсвіжіші натуральні соки.