Кухні народів світу неймовірно різноманітні. А як може бути інакше, якщо на Землі перебуває близько 7 мільярдів людей? Кожен народ, що проживає на нашій планеті, має не тільки свою унікальну історію, звичаї, вдачу та традиції, але й особливості національного приготування кулінарних вишуканостей. Для того, щоб ознайомитися з найширшим асортиментом страв кожного етносу та держави загалом, зацікавленому гурманові слід побувати в тих місцях, де народилася та чи інша національна кухня.
Ми з чоловіком дуже любимо подорожувати. Торік нам випала чудова можливість скуштувати принади татарської кухні на її батьківщині, у столиці Татарстану - Казані. Це місто виявилося гостинним і щедрим на частування осередком сучасної цивілізації. На скромній пішохідній набережній, що відкриває вид на чисте й невимовно красиве озеро Кабан, знайшлося затишне місце для перекусу з відкритим літнім майданчиком. Меню здивувало своїм нескінченним різноманіттям: плов, азу, біляші, токмач, манти, - усього не перелічити!
Страви татарської національної кухні, як розповів нам привітний офіціант, представлені п'ятьма категоріями - гарячими супами, основними стравами, виробами з тіста, ситною випічкою та десертами.
Крім того, ми дізналися, що основною сільськогосподарською продукцією республіки Татарстан здавна є велика та дрібна рогата худоба, а також зернові культури. Саме ці продукти стали базою багатьох національних страв. Фрукти й овочі користуються меншою популярністю серед смакових уподобань населення, однак цибуля, морква, гарбуз, яблука та смородина досить міцно закріпилися як інгредієнти місцевих наїдків і складники щоденного раціону. Гриби в татарській кухні практично не використовуються. Поряд з яловичиною та бараниною в татар шанована й конина. Молоко використовується для приготування айрану – знаменитого кисломолочного національного напою.
Серед безлічі варіантів гарячого, запропонованих у казанському ресторанчику, мені припав до душі національний татарський супчик – шурпа з телятини. Вона славиться великою кількістю прянощів і зелені, які надають цій страві неповторного насиченого смаку. Не можна не відзначити й соковиті перемячі, приготовані вмілими руками татарського кухаря на наше замовлення. Поки ми з чоловіком милувалися місцевою архітектурою та атмосферою близькості з природою, уплели не один гарячий пиріжок!
Поїхати з порожніми руками з такого славного закладу було б справжнім злочином! Відмітною рисою татарської кухні воістину визнано неосяжний вибір страв із тіста. Татари відкрили для себе не тільки прісне, але й дріжджове тісто. Надзвичайно популярні як булочки з жирною м'ясною начинкою, так і різноманітні пироги зі здобного та солодкого тіста. Тому, тільки роздобувши заповітний рецепт східної випічки, можна було спокійно виїжджати додому. Я давно шукала можливість навчитися готувати відомий на весь світ татарський чак-чак.
Секрет приготування цих ласощів татарської кухні криється в інгредієнтах і вмілих руках кулінара. Чак-чак ліплять із м'якого тіста, яке замішують із пшеничного борошна вищого ґатунку та невеликої кількості сирих курячих яєць. Тісто скатують у тонкі короткі палички, що нагадують своїм зовнішнім виглядом вермішель, іноді з тіста формують кульки завбільшки з кедровий горішок. Далі вироби обсмажуються у великій кількості олії, налитої в казан (у фритюрі), і прикрашаються сухофруктами. Чак-чак підлягає заливанню з тягучої суміші, приготованої на основі меду. Страві надається потрібна форма і після застигання та карамелізації вона подається на стіл. Татари люблять їсти чак-чак, запиваючи його своїм традиційним напоєм - міцним чаєм з молоком.
Подорож до Казані справила на мене незабутнє враження, і якщо в майбутньому випаде можливість відвідати чудове місто знову, я, не роздумуючи, погоджуся!
Численні рецепти татарської кухні на будь-який смак з додатком покрокових фотографій і пояснень можна легко знайти на сайті «Хрумка»:
Кубете
Татарські перемячі з м'ясом