Відкриваємо всі секрети часнику та цибулі
Звичні всім часник і цибуля, з'ясовується, можуть не тільки бути пікантним компонентом різних страв, лікувати застуди та допомагати дозріванню фурункулів. Багатий комплекс фітонцидів робить їх природними антибіотиками, допомагає знищувати хвороботворні бактерії, зміцнювати судини та стимулювати імунну систему організму. Наші предки споконвіку вживали в їжу часник і цибулю - люди знали про надзвичайну користь цих продуктів.
Усе корисно, що в рот полізло: але часнику треба трішки!
У більшості родин їдять зрілий часник, після того, як на ньому сформується захисне лушпиння. Мало хто знає, що дуже смачний і надзвичайно корисний ще й молодий часник, який з'їдають цілком, разом із зеленими м'якими листками. Якщо зрілого часнику більше 3-5 зубчиків не з'їси, то такого з легкістю можна з'їсти кілька головок.
Іноді на городі для освіження культури залишають кілька міцних рослин часнику зі стрілкою. Після дозрівання стрілки в ній перебуває насіння сіянки. Так ось, цю сіянку можна висівати в ґрунт і потім їсти, як звичайну пряну зелень. Мій тато оригінальничає: він злегка підсмажує молоді листки сіянки-часнику на вершковому маслі, а потім вбиває туди яйця чи робить «зелений» омлет. А ось додавати його в окрошку не варто, хіба що перед самим подаванням – смак страви зміниться не в кращий бік.
Для власників маленьких дач є безвідходна страва зі стрілок часнику – їх аналогічно підсмажують і злегка томлять. Як кажуть господині, смажені стрілки нагадують чимось гриби. Але, з огляду на їх пружність, стрілки варто трохи подрібнити. З ними також можна приготувати святковий китайський салат.
Відмінною альтернативою вершковому маслу на бутерброди стане сало, перемелене зі зрілим часником. Гармонійне поєднання додає смаку обом інгредієнтам, але за бажання туди можна ввести й пряну зелень. І сало, потовчене з часником, додане за 1-2 хвилини до готовності борщу, зробить борщовий аромат ще пікантнішим і особливішим. Якщо ж сало не до смаку, можна приготувати часникове вершкове масло, аналогічно змішавши масло з часником і пряними травами.
Тільки свіжий часник приносить користь. При його сушінні чи тривалій термічній обробці ефірні олії вивітрюються. Властивістю сильної ароматизації часником інгредієнтів страви для стимуляції апетиту користуються багато кухарів. Так, китайці кладуть у морквину часник з іншими складниками й потім заливають суміш киплячою олією. Цей самий прийом використовують і під час приготування хе. Іноді пару зубчиків часнику злегка прожарюють в олії, щоб поліпшити її нейтральний запах.
Лікувальні властивості часнику
Щоб часник ефективно впливав на хвороботворні мікроорганізми, обов'язкове його механічне розщеплення. У процесі окислення утворюється аліцин, який знищує безліч бактерій широкого спектра. До речі, століття тому часником лікували і дизентерію, і тиф.
Знищення атеросклеротичних бляшок, нормалізація роботи серця та гальмування канцерогенних факторів шляхом зупинки мутацій – далеко не всі властивості часнику добре відомі. Водночас ним не можна зловживати. Максимальна кількість зрілого часнику не повинна перевищувати 3-4 зубчики. Для тих, хто страждає на хвороби печінки та шлунка, добову дозу слід зменшити в 2-3 рази.
Часник використовують у поєднанні з теплим молоком для вигнання гельмінтів. Розрізаний зубчик часнику можна прибинтувати до рани чи гнійника для кращого загоєння. А ще часник славиться здатністю поліпшувати зуби та перешкоджати карієсу. На Півночі довгі роки від цинги та застуд люди рятувалися квашеною капустою і…. черемшею. І зараз солона черемша іноді з'являється на столі. Хоча її можна придбати, краще виростити вдома та засолити. Крім того, що вона є відмінною приправою для м'ясних страв, у холодну пору року черемша ще профілактує застудні хвороби.
Цибуля – засіб точно від семи недуг?
Як на мене, набагато більше, ніж від семи. Вона допомагає вилікувати ангіну та бронхіт, нариви й фурункули, пародонтоз та інші захворювання зубів, усунути закрепи, загоїти порізи та гнійні рани. А деякі пані щосили захоплюються її дією за наявності ерозії шийки матки чи білей.
Цибуля настільки звична в повсякденній їжі, що важко назвати страву, куди вона не входить. Крім звичних рецептів котлет і тюфтельок, супів і борщів, плову та картоплі, її додають у кілька екзотичних для слов'янської кухні страв. Приміром, в італійські картопляні галушки ньокі кладуть тонкі кілечка шніт-цибулі. В угорському рецепті млинчиків з паприкашем використовують і звичайну ріпчасту цибулю, і шніт.
Зелену цибулю, крім звичних окрошки, салатів, пиріжків з начинкою з варених яєць і зелені, можна використовувати у складі тіста для простих оладок, у всіляких салатах. Деякі умілиці примудряються навіть робити із зеленої цибулі своєрідні кошички і подавати в них улюблені холодні закуски.
А безліч варіантів цибулевого супу? З'ясовується, що його люблять не тільки у Франції, але й у Шотландії, Болгарії та Голландії. Для любителів вишуканих перших страв варто порадити приготувати цибулевий суп із трюфелями. Господині, які роблять акцент на ситність, можуть зварити калорійний суп з беконом.
В Україні повсюдно вирощують ароматнішу, але дрібну та кущисту цибулю-шалот (сімзубка, кущівка). Свою назву вона отримала від здатності давати кілька плодів з однієї посадженої цибулинки. Шалот вирізняється насиченішим ароматом, солодкістю та інтенсивним забарвленням. Здавна українські господині використовували її в ковбасах, засмажці, салатах, щоб надати більшого смаку страві. До речі, видно, і тайські кухарі цінують шалот: ось один із рецептів з його використанням.
У численних рецептах хе цибуля – один з основних компонентів. Деякі господині злегка її прожарюють, і потім додають у хе. Інші воліють маринувати та заливати киплячою олією. Усі рецепти мають право на життя, але, на мою думку, у хе варто класти сиру цибулю (краще шалот), а ось якщо цибулею пересипати, приміром, печінкові млинці на торт, то краще класти підсмажену. У котлетах чи тюфтельках у фарш варто класти цибулю і свіжу, і підсмажену, у рівних пропорціях: тоді їх смак буде кращий через багатий аромат.
У шалоту довго не грубішає перо, тому його краще використовувати для вигонки зелені навесні. До речі, кажуть, що знаменитий класичний цибулевий суп французи варять тільки з шалотом. Щоправда, аромат шалоту залежить від якості землі: на родючіших ґрунтах шалот виростає з багатим смаком і помітно більший. Якщо його часто не поливати, смак шалоту буде насиченим і концентрованим.
Але, як і в усьому, намагайтеся дотримуватися золотої середини: усе, що не в міру, на користь не йде. Так само цибуля й часник принесуть величезну користь організму, якщо помірно включати їх у раціон.