Гірське меню – основа довголіття
Кожна людина мріє прожити довге та щасливе життя: недарма кажуть, що в нашому серці закладена вічність. Потенціал організму такий, що людина справді може насолоджуватися здоров'ям та енергією до похилих років. Але неправильне, незбалансоване харчування, стреси, нерівномірні прийоми їжі згубно впливають на системи та органи. То, може, варто переглянути меню й узяти приклад з націй, де багато довгожителів?
Урбеч – унікальна їжа для походів
Урбеч – одна із секретних страв дагестанців, завдяки якій вони могли забезпечити себе енергією на довгий час. Він являє собою кашку насиченого шоколадного кольору, яку роблять із насіння льону та конопель, горіхів, абрикосових і персикових ядер, насіння соняшнику та гарбуза, мигдалю, арахісу, фісташок, фундука. Усе це добре перетирають у ступці чи мелють кам'яними жорнами, а потім додають туди мед, мак, кунжут і вершкове масло.
Цю їжу використовували в довгих походах і подорожах, коли не можна було себе навантажувати зайвою поклажею. Він схожий чимось на шоколадну пасту, і один шматок хліба з урбечем здатний наситити людину й дати їй запас сил на кілька годин. Урбеч не просто їжа, а ліки. Він поліпшує основний обмін, омолоджує шкіру, дозволяє збалансувати вагу й навіть лікує суглоби. Дітям і літнім людям рекомендують з'їдати по чайній ложці урбечу 4 рази на день.
Традиційний урбеч готують за допомогою кам'яних жорен: спочатку розтирають насіння, потім – горіхи, потім змішують їх у співвідношенні 1:1 з медом і заливають розтопленим вершковим маслом. Масу треба зберігати в холодильнику. Якщо вистачить сил, можете спробувати розтерти зерна і в ступці. Знавці кажуть, що компоненти для урбечу, перемелені блендером, мають дещо інший вигляд і властивості.
М'ясо в меню горян
М'ясні страви в меню горян – чи не головна їжа. Основні правила приготування м'яса полягають у його маринуванні (найсмачніше виходить із парного м'яса, той, хто його куштував, зі мною погодиться), додаванні туди різних трав і спецій.
Ось один ексклюзивний шедевр – бараняча лопатка на вогні. Беруть найсвіжіше м'ясо з кісточкою, роблять надрізи, добре натирають сумішшю з тертого часнику, нарізаного гіркого стручкового перцю, зелені петрушки, чебрецю, розмарину та кропу, чорного перцю, орегано та олії. М'ясо краще залишити на ніч, щоб усі аромати проникли, і потім смажити на вугіллі (можна й на сковорідці).
Перед готуванням з м'яса знімають зелень, щоб уникнути гіркоти в процесі смаження, і солять. М'ясу треба дати постояти годинку-дві до готування за кімнатної температури, щоб воно адаптувалося до навколишнього середовища. Після підрум'янювання його треба облити коньяком чи вином: так страва вийде особливо соковитою. До м'яса, запеченого на вугіллі, подають лаваш і якийсь із соусів.
Саме тому в кухні горян багато страв на вогні: шашлик на багатті, курча чи осетрина на рожні, шашлики з яловичини, риби та субпродуктів, кебаби, ліверна ковбаса копчена. Широкої популярності набули й золотисті хрусткі чебуреки із соковитою начинкою. У нас популярний кавказький фастфуд шаурма. Її готувати швидко, легко, вона дуже смачна та ситна.
Соуси й аджика – для інтенсифікації травлення
Особливу увагу треба приділити соусам. Часник і цибуля, томати, перець, сметана, перець, черемша, сироватка, овочі й навіть кавун входять до складу пікантних добавок до м'яса, пельменів, виробів з тіста. Цінність гострих компонентів полягає у стимуляції органів травлення: виділяється більше шлункового соку, ферментів підшлункової залози та жовчного міхура. Завдяки цьому інтенсифікується перетравлення та засвоєння поживних речовин.
У складі соусів ідуть бульйони на основі м'яса, грибів, овочів, риби. У них застосовують фруктові пюре та соки, горіхи, численні прянощі та трави. А ось борошна, яєць, крохмалю в соусах практично немає. Є найпростіші рецепти заправок: так, щоб приготувати часниковий соус, знадобиться подрібнити часник, посолити, залити водою та бульйоном і посипати зеленню. З терну можна зробити пюре (проварити ягоди у воді до м'якості), протерти крізь сито, змішати з часником і гострим перцем у стручках. Для грузинського соусу сацебелі подрібнюють помідори, часник, свіжу зелень, приправи, солять і перчать.
Складніша рецептура соусів на кшталт грузинського сациві: через велику кількість горіхів це доволі калорійний соус. Адигейці до відвареного м'яса подають шхиущипс: у його складі кисле молоко, сметана та сіль з часником. Сік недостиглого винограду теж застосовується для деяких соусів: він гармонійно поєднується із зеленню та часником, перцем і горіхами, ожиною. Гранати, щавель і навіть каштани входять до складу деяких холодних і гарячих соусів.
Окреме місце в приправах посідає аджика. Вона не тільки має пікантний аромат і гострий смак, але й активізує кровообіг, зміцнює імунітет і знищує віруси, що потрапили в організм. Як запевняють кавказці, саме аджика посилює чоловічу силу, діючи на приплив крові до статевих залоз. Рецептів аджики безліч, усі вони готуються по-різному. Причому продукти не потребують варіння, оскільки основні компоненти, перець і часник, убивають шкідливі мікроорганізми. Аджика може зберігатися без холодильника, у прохолодному місці.
Сир і молочнокислі продукти
Почесне місце в меню гірських народів посідає сир і молочнокислі продукти. Без сиру не обходиться жодне застілля - його подають і окремо, як закуску до вина, і додають у різні страви: салати, мамалигу, коржі. Найкориснішими та найвідомішими кисломолочними напоями в горян можна назвати: айран, тан, шалап і катик. Склянка такого напою на день не тільки сприяє зміцненню імунітету та виведенню токсинів з організму, але також зміцнює пам'ять і запобігає розвитку сечокам'яної хвороби.
Щоб бути здоровими й активними, треба знати не так уже й багато правил. Здорова їжа, краще – свіжоприготовлена, більше прянощів і фруктів. У поєднанні з помірною активністю можна зберегти здоров'я та бадьорість до глибокої старості.