Чим хороша англійська кухня?
Як відомо, англійці – великі консерватори. Якщо в їхнє меню входить якийсь інгредієнт, то це надовго та всерйоз. До новинок зате вони звикають довго, з недовірою ставлячись до будь-яких новомодних віянь. Ось, приміром, під час колонізації Індії був дуже популярний карі, попри його гостроту. Та й зараз його багато хто їсть із класичними стейками. Ці особливості стали причиною того, що їхній раціон багато в чому зберіг риси старовинного меню середньовіччя, коли люди їли багато м'яса, наминали пудинги й запивали їх елем. Чим же відрізняється сучасна англійська кухня? Відмітні риси англійського раціону
В Англії небагато соусів із пряними ароматами: імовірно, причиною цього стали пуритани, які сприймали все ароматне як чужорідне та вороже. Найкращою в країні вважають йоркширську кухню: сприятливе розташування дозволяло фермерам успішно займатися своєю справою, і регіон був багатий на різні натуральні продукти.
Довгожительство англійців загальновідоме. На моє переконання, цьому неабияк сприяли два фактори – ситний і повноцінний сніданок, який цілком можна було вважати за обід, та достаток продуктів, вирощених у цій місцевості. І зараз рясний сніданок – відмітна риса англійської кухні. До нього входять яєчня з беконом, вівсянка, підсмажені тости, чай із молоком чи вершками, сендвічі.
Мешканці морського узбережжя у своєму меню активно використовують рибу. В'ялена тріска, оселедець, пікша, скумбрія, устриці, лосось – часті гості в повсякденному раціоні. Раніше в ужитку було дельфіняче м'ясо, а обрані могли дозволити собі шматочок осетрини. Річкова риба теж часто використовується англійськими господинями: форель і лин, харіус і лящ. А ось коропи раніше вважалися делікатесом, і тільки багаті люди могли дозволити собі їх скуштувати. Зате, як не дивно, щука не входила до числа вишуканих сортів риби. Краби та лобстери й зараз доступні для всього населення. Приміром, середня ціна одного лобстера становить у районі 20 фунтів, тож за доходу в 3000 цілком можна поласувати ним.
Телятина та козлятина традиційно використовуються для приготування ситної печені. Але й яловичина, баранина неодмінно включаються в традиційне меню (5). Стару баранину варять, молодшу – смажать. Овечі, свинячі, бичачі окости й зараз готують у невеликих сільськогосподарських районах Англії. До речі, останнім часом іде повернення саме до традиційної м'ясної кухні, і навіть відкриваються ресторани, де зовсім немає рибних страв. Які страви англійської кухні варто скуштувати?
Супи в Англії не дуже поширені. А ось юшки раніше варили як дуже густі, так і рідкі. Іноді в основі бульйону лежали бичачі хвости. Дуже ситний шотландський суп – він особливо добрий для холодної, вітряної та вогкої погоди – готують з баранини, моркви, ріпи, перловки, зелені та спецій. Такий суп подають неодмінно гарячим.
Напружений графік життя англійців вніс свої корективи в харчування. Але й зараз щонеділі святковий сніданок складається з яєчні з грибами, помідорами, сосисками, беконом, кров'яної ковбаси. Чай із тостом, намазаним апельсиновим джемом – обов'язкова частина ранкового прийому їжі.
До м'яса англійці подають підливу та йоркширський пудинг, який набуває особливого смаку, коли готується в духовці, де на рожні обертається шматок м'яса. Краплі з печені падають на пудинг, у результаті чого він отримує аромат печеного м'яса. До м'яса та пудингу додають запечені овочі й пікулі. Таке меню – характерна особливість недільного ланчу. З невеликих птахів, їжаків і навіть білок раніше готували запечене в глині м'ясо. Аналогічно іноді чинили так і зі свіжою рибою.
В Уельсі акцент роблять на використання трав: тут в ужитку черемша, дикий чабер і лаванда. Достаток фруктів дозволяє робити яблучні, лимонні з ягодами пудинги, груші та полуницю у вині. В Уельсі обов'язково треба скуштувати кол – суп, зварений із ніжної баранини, запеченого з довгим часником ягняти, хліб із червоних водоростей, бекону та вівсянки й сирно-трав'яні гламорганські сосиски. До Дня Гая Фокса англійці готують картоплю із сосисками, на Великдень – хрестові булочки, на Різдво – різдвяний пудинг.
Найпопулярніші в Англії спиртні напої – чорний ель із портвейном. Але іноді вживають джин, бренді та ром. А пиво воліють бочкове. Своєрідний глінтвейн робили з підігрітого вина зі збитими яйцями. А якщо яйця не можна було вводити, під час посту, тоді суміш готували з білого вина, води, меленого мигдалю, імбиру, меду та шафрану. У багатьох рецептах англійців і зараз використовують мигдалеве молоко.
А як щодо випічки та закусок?
Найзвичнішими стравами для англійців є ростбіф, соковиті, з кров'ю, біфштекси, до яких подають круп'яні, овочеві пудинги. Щоб зрозуміти, чим хороша англійська кухня, рецепти якої прості й легкі, треба приготувати самому другу страву, що являє собою м'ясний пудинг. Особливістю знаменитого йоркширського пудингу є те, що сковороду чи форму під нього ставлять під решітку зі смаженим ростбіфом, після чого туди виливають тісто (через 20-30 хвилин) і аналогічно відправляють у піч або духовку. Пудинг складається з борошна, яєць і молока, у сковороді, куди його виливають, має бути злегка підсмажене свиняче сало чи масло.
Цікаві растони – булочки, які готували із солодкого та здобного тіста. Після випікання від них відрізали верхівку, м'якуш витягали, рубали, змішували з вершковим маслом і знову ненадовго відправляли в духовку. Обов'язково треба скуштувати м'який і надзвичайно ситний вершковий сир ruayn, з якого готують несолодкий чізкейк. Раніше такий чізкейк подавали до м'ясних страв.
Отримали широку популярність пивні грінки по-уельськи. Рецепт простий і легкий: обсмажуємо товсті скибки хліба, окремо готуємо суміш з масла, сиру та пива, вводячи потім жовтки й трішки ворчестерського соусу. Намазуємо сумішшю грінки, прогріваємо в духовці – і все, уельський делікатес готовий.
Форма англійських бутербродів найрізноманітніша – трикутник, коло чи квадрат, обов'язково без скоринки. З найпопулярніших начинок: огірок, який кладуть на змащений маслом хліб, яйця чи сирний крем, покриті скибочками шинки. Подавати бутерброди треба на тарілках із салатом, щоб уникнути засихання хліба. Круглі булочки до чаю обов'язелньо доповнюють дуже жирними девонширськими вершками та джемом з абрикосів, малини, суниці. Якщо вершків немає, їх замінюють лимонним сиром або лимонним курдом.
Ось така, відносно проста та ситна британська кухня. Недарма в нас побутує приказка, що радить сніданок з'їсти самому… Може, і справді варто робити сніданок таким ситним і рясним, щоб потім цілий день інтенсивно працювати й ані краплі не гладшати?