Вафельниця – нове чи добре забуте старе?
Давно забутий смак домашніх вафель легко відродити, витягнувши із засіків стару вафельницю або прикупивши нове надсучасне диво техніки. Зовсім трохи старань – і апетитна гірка золотистих тонких або товстих вафель, ніжних чи хрустких, з начинкою або без, радуватимуть домочадців. Недарма навіть французький король Філіпп Красивий міг скуштувати на вулиці смачну, з пилу-жару, вафельку.Типи й особливості вафельниць
Вафельниці бувають двох типів – для випікання товстих або тонких вафель. Тому залежно від того, який рецепт вафлі у вафельниці будете використовувати, слід обирати і тип пристрою. Для цього при її придбанні зорієнтуйтеся, які вафлі ви будете випікати – змінити їхню товщину потім не вийде. Зараз здебільшого використовують вафельниці електричні. Хоча раніше в ходу були переважно «горішниці» і товсті вафельниці на контактному нагріві.
Радянська вафельниця – незамінний агрегат на кухні наших мам і бабусь. І зараз на ній можна приготувати ніжні й хрусткі вафлі, дуже крихкі. Пачка маргарину або вершкового масла, 4-5 яєць, склянка цукру, борошно і гашена оцтом сода – ось і все, що треба, щоб вийшли в ній вафлі. У тісто для вафель вливають трохи олії, щоб воно не прилипало до поверхонь вафельниці. Прилад добре розігрівають, змащують маслом поверхні і виливають трохи тіста в центр, притискають, тримають хвилину-дві, і – вафля готова. Можна згорнути її трубочкою, поки вона гаряча, або залишити просто так. Із таких 30-40 вафель вийде непоганий торт, якщо промазати його масляним кремом.
Віденська вафельниця має особливу структуру, поверхні в неї вирізняються глибокими комірками і вафлі виходять товстими і хрусткими. Для її приготування краще придбати металеву вафельницю, що має на поверхнях антипригарне покриття. Слід звернути увагу на наявність термостата або модифікатора структури, щоб можна було випікати і віденські, і бельгійські вафлі (відповідно при нижчій температурі й вище). Деякі електричні вафельниці оснащені індикатором нагріву, таймером, змінними лотками для використання як гриля і тостера.
При придбанні вафельниці необхідно звернути увагу на вид і якість антипригарного покриття. Воно має бути рівним, не мати бульбашок та інших дефектів поверхні. Якщо вафельниця оснащена контрольним датчиком, господиня дізнається після подачі сигналу про готовність вафель. Дорогі моделі мають навіть поворотний пристрій, що дозволяє отримати однакову товщину вафлі.
Тонка вафельниця відрізняється тим, що вафлі випікають на поверхнях з керамічним покриттям, який змикається способом «замок», що чітко фіксує закриття. Сучасні вафельниці для тонких вафель дозволяють скрутити вафлю в циліндрик або кульочок, щоб потім наповнити вафлі начинкою. Вони часто трапляються в продажу. А ось щоб придбати вафельницю для вафель у вигляді сердечок, квадратиків або прямокутників, тих самих грибочків-горішків, доведеться чимало пошукати. Завдяки терморегулятору можна самостійно вибирати температуру випікання (150-250С), роблячи підсмажені або світліші вафлі.Які вафлі можна спекти?
Дуже повітряні й ніжні бельгійські м'які вафлі, які роблять на здобній яєчно-дріжджовій основі з додаванням вершкового масла. Льєзькі вафлі відрізняються тим, що в тісто додають цукор, який у процесі карамелізації набуває властивостей льодяників, тому вафлі виходять твердими і хрусткими. Брюссельські вафлі – товсті, золотисті й ніжні, дуже гарні з добавкою полуниці й бананів, шоколаду і збитих вершків. Узагалі-то брюссельські й віденські вафлі дуже схожі, різниця тільки в інгредієнтах, з якими їх подають.
Вафлі дуже легко і просто готувати, і вони чудово підійдуть на стіл як десерт із солодкою начинкою, морозивом чи соусом, так і для другої страви з будь-яким паштетом або дрібноподрібненим салатом.
Історія вафель починається зі Стародавньої Греції, коли їх випікали зі звичайного тіста на гарячих каменях. Але вже в 14 столітті ласувати вишуканими вафлями могли не всі, а знатні особи. Віденські вафлі вирізняються поєднанням м'якості, повітряності й ніжного смаку, порівняно з хрусткими англійськими або пишними бельгійськими.
Між віденськими вафлями можна покласти будь-яку начинку, і вийде своєрідний бутерброд або пиріг. Бельгійські вафлі схожі на пончики, їх подають гарячими, з цукровою пудрою, ягодами в сиропі або морозивом. Обов'язковими інгредієнтами англійських вафель є картопляні пластівці, масло й овочі, завдяки чому вони виходять із золотистою хрусткою скоринкою. Американські вафлі – найтовстіші, їх часто вживають замість гарніру до м'ясних страв.
Вафлі із ситною або солодкою начинкою є чудовим сніданком у раціоні харчування школяра разом із чашкою чаю (див. котлета у вафлі). Адже всі діти люблять випічку, тому іноді на сніданок можна давати таку смакоту.
До речі, якщо уві сні ви їли або бачили, пригощали вафлями, знайте, що на вас чекають хороші події й стабільне фінансове становище. А якщо пекли, то ви засмучуєтеся з приводу вільного незаміжнього чи неодруженого статусу…