Покупець: «Дайте мені, будь ласка, он ту червону дупу.»
Продавчиня ображено: «Це не дупа, це серце!»
Покупець: «Дівчино, я — хірург-кардіолог з двадцятирічним стажем, чи не Ви мені будете розповідати, як виглядає серце?! А тепер дайте мені, будь ласка, он ту червону дупу.»
Анекдот
Меню до Дня Святого Валентина особисто для мене — складна тема. Звісно, можна зібрати весь набір із сердечками: на сніданок зробити особливі млинцеві булочки і викрутити до яєчні сердечком сосиски; а на урочисту вечерю повибирати між салатом «Серця закоханих», і втричі символічним салатом «Шовкове серце», який не тільки так називається, має таку форму, але ще й містить у собі символ свята як інгредієнт. З гарячим доведеться помудрувати, але, в принципі, можна і з ковбаси сердечок формочками нарізати, і з помідорів та червоної паприки... Або, знову ж таки, котлети у формі серця зобразити. На що вони можуть виявитися схожими — питання інше, див. анекдот на самому початку. А вже коли дійде до десерту, то там і зовсім простір для фантазії: і тобі торт «Серце», і «Серце для коханого», і тістечка «Серця для закоханих» або «Валентинки», та й узагалі можна скільки завгодно сердечок із шоколаду самій наробити, посипку або кондитерський декор такої форми в магазині купити, або зробити полуничне чи вишневе желе у формі серця.
Знаєте, що мене в усьому цьому насторожує? Що йдеться весь час про ФОРМУ. Про форму, а не про зміст!
Один чоловік, думкою якого я дуже дорожу, одного разу розповів мені про свою «валентинівську фобію»: «Коли я заходжу в магазин і бачу всі ці сердечка, я одразу розумію, що це свято не для нас, я для НИХ!» І знаєте, хто були ці «НИХ»? Не жінки, ні, боронь боже! Не кохані, а... продавці! Для цієї людини, за її словами, у році існує три свята: 8 Березня, день їхнього з дружиною весілля і День Народження їхньої дитини (з примхи долі що припадає саме на 14 лютого); але змусити якось відзначати «чужий нашій традиції» День Святого Валентина цього конкретного чоловіка можна, ймовірно, тільки під загрозою розлучення. Він свято шанує свою сім'ю, але не розуміє «Дня закоханих», не визнає його. Не з причини відсутності любові до дружини, а саме через сердечка, через відчуття комерційної штучності цього свята, якого не було за часів його дитинства.
Так от, якщо ваш супутник життя повністю згоден з тим, що пам'ять Святого Валентина слід ушанувати жертвоприношенням з букета квітів, ритуальною трапезою під дощем із сердечок і загадуванням бажань на валентинці... радійте! Радійте і робіть усе те, що принесе цього дня задоволення вам обом. Якщо вам або йому приносить задоволення бачити на своєму столі сердечка, то ось ще пара ідей: салат «Для закоханих», «Закоханий Буніто», «Сердечна симфонія», або просто салат у формі серця. Ну і, звісно, торт «Для коханого», печиво на День Святого Валентина, або десерт на день усіх закоханих. Найсміливіші пані можуть спробувати зробити навіть торт "Ліжко" з дуже прямолінійним натяком...
Але якщо вам трапився екземпляр, який категорично відмовляється сприймати урочистість події, засипати вас сердечками і квітами, то... радійте, що і вам теж не потрібно напружуватися, викрутасничаючи із сердечками. І радійте, що у вас є кохана людина. Тому що, якщо у вас немає любові, ніякі сердечка і валентинки становище не врятують. А якщо любов є, то, відповідно, відсутність чогось у формі сердечка її теж не зіпсує. Ну, а якщо вам усе-таки неодмінно хочеться якесь особливе меню до Дня Святого Валентина, то просто... приготуйте улюблену страву свого коханого! Навіть якщо це смажена картопля. Посмажте її з любов'ю, ось що головне!