Нарешті добігає кінця Великий піст, який слугує для православних підготовкою до Воскресіння Христового. Великдень — найбільше свято християн усього світу, давнє, як зміна пір року, і водночас юне, як кожна нова весна. Свято Воскресіння Господа (і пробудження природи після зимового сну) – час, коли весь світ радіє, прославляючи життя, яке приходить на зміну смерті. Кажуть, це був єдиний день на Русі, коли на дзвіницю міг піднятися будь-хто, а не тільки дзвонар, і бити, бити в усі дзвони, вихлюпуючи свою радість святковим передзвоном: «Ісус воскрес! Воістину воскрес!»
Походження терміна «Пасха» сягає назви юдейського свята Песах. Це слово означає «минув»: минули часи рабства для ведених Мойсеєм євреїв, і минула їхні домівки та родини остання, найстрашніша з кар єгипетських. На перший погляд може здатися дивним, що християни залишили назву без змін, не вигадали жодної нової. Але якщо вдуматися, то й послідовників Ісуса дещо нарешті минуло: відчай після смерті вчителя. Язичники теж споконвіку вважали за потрібне сказати окреме «дякую» своїм богам, які прислали весну на зміну минулій зимі. Ось і мені здається: у що б не вірила людина, а хоча б раз на рік потрібно подякувати долі за все, що минуло тебе і твоїх близьких, і порадіти з того, що життя триває. А отже, час починати підготовку до урочистості.
Мабуть, найвідоміший і повсюдно поширений атрибут прийдешнього свята — великоднє яйце. Історики знають, що символ це глибоко дохристиянський: за уявленнями дуже багатьох давніх народів, яйця втілювали собою те саме весняне життєве начало, приховане під «зимовим льодом» зовні безживної шкаралупи. Існує велика кількість обрядів, пов'язаних із цим повір'ям. Наприклад, у дореволюційні часи яйця качали по землі, щоб вона була родючою. У деяких європейських країнах недільного святкового ранку батьки ховають шоколадні яєчка і невеликі подарунки в «гнізда великоднього зайця», а дітлахи мають відшукувати їх. Чесно кажучи, коли я вперше почула про це в дитинстві, я добряче хихотіла. Нічого собі уявлення в них там, однак, про те, яка тварина яйця несе! І ніхто з дорослих не став мені пояснювати, що зайці в цьому разі відповідають за плодючість, це теж язичницька традиція. Коротше, нічого дивного.
У християн, звісно ж, є своє пояснення, чому потрібно фарбувати й дарувати одне одному яйця. Кажуть, коли Марія Магдалина прийшла до Тиберія, щоб розповісти йому про вчення сина божого і його чудесне воскресіння, у неї не знайшлося іншого дару для імператора, крім найзвичайнісінького курячого яйця (а зовсім уже без подарунка тоді до правителів не ходили). Але після того як жінка закінчила свою розповідь словами: «Ісус воскрес!», Тиберій просто розсміявся: «Та скоріше це яйце почервоніє, ніж я повірю в те, що мертвий може ожити!» У цей-то момент і сталося диво, після якого враженому імператорові, який побачив першу у світі крашанку, тільки й залишалося, що вигукнути: «Воістину воскрес!»
Так чи інакше, однією з головних окрас столу на Великдень є різнокольорові яйця – крашанки і писанки. У чому різниця? Отримання перших не потребує особливої майстерності – яйце опускають у розчин з натуральними або штучними барвниками. А ось другі розписують складними орнаментами, використовуючи спеціальні інструменти, віск та інші пристосування.
У кожній родині складаються щодо цього свої традиції, які іноді передаються з покоління в покоління. Пам'ятаю, як у дитинстві ми збирали різнокольорові клаптики яскравої тканини, бавовняні або вовняні. Якщо зварити в такому яйце, перев'язавши його попередньо нитками, то на шкаралупі відіб'ється малюнок. До речі, дуже незвично виглядає, якщо просто намотати поверх яєчка багато-багато різнокольорових ниток, але це — заняття для метких і терплячих (а також для тих, кому не шкода ниток).
Є й прийом, зворотний профарбовуванню тканиною, це затримка вбирання фарби за її допомогою. Наприклад, яйце можна обмотати ажурним мереживом — це дає дуже ніжний муаровий малюнок. Ще простіше нанесення смужок на крашанки за допомогою ізоленти, яка клеїться до варіння. Ділянки під нею залишаються білими або помаранчевими, залежно від природного кольору шкаралупи. Трішки більше доведеться поморочитися, щоб прикріпити, наприклад, листочки петрушки за допомогою бинта, але результат, погодьтеся, вельми оригінальний!
Звісно, на сьогоднішній день у продажу є величезна кількість штучних барвників або спеціальних термоплівок для великодніх яєць. Однак наші бабусі (та їхні бабусі, та й прабабусі) примудрялися обходитися без усього цього купованого достатку, виключно природними пігментами. Найпоширеніший рецепт – варіння в лушпинні цибулі, тоді яйця виходять від світло-рудого до насиченого коричневого кольору. Також можна потомити їх у відварі буряка (пофарбує в темно-бордовий), березового листя (жовто-зелений) або вже готовими, але ще не охололими опустити в сік буряка (дасть рожевий колір), моркви (жовтий) чи червоноголової капусти (синюватий).
Однак усі ми знаємо, що не тільки яйця, а й паска, і сирна паска теж обов'язково присутні на столі на честь світлого свята Воскресіння Христового. Так, у наші дні дехто купує їх у магазині або на ринку. Але, думаю, більшість господинь усе-таки переконана, що немає нічого смачнішого за частування, приготоване самостійно.
Кількість варіантів великодньої випічки величезна, і щороку список поповнюється все новими і новими ідеями від винахідливих кулінарів. І все-таки, як і століття тому, рецепт паски містить молоко, борошно, цукор, дріжджі, вершкове масло і сіль. Нерідко в тісто також додають приправи (ванілін, кардамон, корицю) для отримання ароматнішої страви; сухофрукти (родзинки, курагу, чорнослив). Трапляється навіть паска з вишнею. Особливою популярністю в господинь користуються пряна «Монастирська паска», дуже ніжна «Великодня паска сирна» і вельми оригінальна «Шоколадна паска». А діти напевно зрадіють великодньому зайчику або баранчику.
У деяких регіонах паску називають пасхою, але поряд із цим варіантом поширена й паска сирна. До основного інгредієнта нерідко додають вершки («Сирна паска святкова»), іноді злегка проварюють цю масу, іноді залишають сирою. Зазвичай до рецепта сирної паски входять горіхи і фрукти, рідше - згущівка і шоколад («Сирна паска»), а ось любителям поекспериментувати можу запропонувати навіть такі дивовижні компоненти, як морозиво і м'який сир («Паска лимонна»)
Головний секрет смачної паски – це правильний добір продуктів для їх приготування. Борошно краще взяти вищого ґатунку, яке в поєднанні зі свіжими дріжджами допоможе тісту добре піднятися. Вершкове масло, сир, яйця і молоко є сенс купити на ринку в перевіреного продавця: це допоможе отримати здобний виріб з насиченим смаком. До речі, майте на увазі, що велика кількість яєць і масла не дає випічці швидко зачерствіти.
Варто зазначити, що далеко не в усіх країнах на Великдень подають паску або варять крашанки, в інших народів існують щодо цього свої звичаї. Наприклад, в Австралії віддають перевагу шоколадним яйцям і торту з безе, а традиційними стравами є смажена баранина або яловичина.
В Італії в день Pasqua обід може складатися з баранини з артишоками, салату із солодкого перцю і листкового пирога з яйцями torta pasgualina, 33 пласти тіста в якому символізують 33 роки життя Христа. Трохи схожа на нашу паску сицилійська касата, а панеттоне нагадує паску.
У Німеччині на Ostern з м'ясних страв подається зазвичай зельц або паштет з яйцями, телятина і баранина. (Ніхто ще не поставив питання, який стосунок до великодніх урочистостей мають у всіх цих народів вівці? Невже такий самий, як зайці? Аж ні! Ягнята символізують невинного божого агнця, який з давніх часів застосовувався як жертовна тварина.) Так ось, німецький «великодній баранчик» не обов'язково буває м'ясним — це цілком може виявитися випічка або фігурка з шоколаду. Вітається також присутність на столі таких персонажів, як зайці, кури, півні, сонечка і травневі жуки.
У США на свято Easter прийнято їсти шинку з ананасами і картоплею, а дітям презентують кошик із солодощами «від зайчика».
Великдень у 2014 році в усьому світі відносно пізній – 20 квітня. Це дозволяє сподіватися на теплу погоду. Але всі ми, звісно, розуміємо: головне, щоб на душі було світло і ясно, тоді і в родинному колі буде тепло і сонячно.