Тоді ж фейхоа отримала свою латинську назву – Acca sellowiana. Фейхоа росте переважно в областях із субтропічним кліматом. В Україні фейхоа росте в Криму. На території Росії фейхоа можна зустріти в Краснодарському краї. Також фейхоа росте в Азербайджані й Туркменії.
Плоди фейхоа мають зелений колір, вони тверді зовні й м'які всередині. М'якуш фейхоа дуже соковитий і солодкий (якщо плоди стиглі), а шкірка її має легкий терпкий смак. Фейхоа корисна, їдять фейхоа цілком, разом зі шкіркою, оскільки в останній міститься велика кількість вітамінів і мікроелементів. Також у фейхоа багато йоду, заліза й вітаміну С. Загалом корисні властивості фейхоа: плід задовольняє добову потребу людини в йоді. Для цього досить з'їсти всього кілька плодів.
З фейхоа готують смачне варення. Варення з фейхоа готується з плодів, пропущених через м'ясорубку. При цьому варення з фейхоа не вариться, тобто це пропущені через м'ясорубку фрукти з додаванням до них цукру. По суті, варення з фейхоа – це пюре зі свіжих фруктів з цукром.
Дуже смачним виходить компот із фейхоа. Щоб зварити компот із фейхоа, плоди цього фрукта не треба подрібнювати. У компот краще класти цілі плоди фейхоа з обрізаними кінчиками. Компот із фейхоа набуває приємного ніжно-зеленого відтінку.
Фейхоа в домашніх умовах може використовуватися як начинка для пирогів, як доповнення до свіжого сиру (для цього кисломолочний сир змішується з варенням із фейхоа). У Новій Зеландії, приміром, з фейхоа готують горілку.
Ті, хто куштує рецепти з фейхоа вперше, а не звик до смаку цього фрукта з дитинства, вважають, що фейхоа чимось схожа на ківі, змішане з полуницею. Мається на увазі не смак, а аромат.