Якщо ти зачепила шматочок радянського дитинства, напевно пам'ятаєш чудовий смак молочного коржика, який коштував усього сім копійок. Він ідеально пасував до чаю чи молока. Його так весело було жувати на перервах, а рештки ховати в кишені шкільної форми. Якщо хочеш приготувати молочний коржик за рецептом, максимально наближеним до того, найправильнішого, скористайся тим, у назві якого є слово ГОСТ. Воно передбачає набір продуктів, якщо не на сто, то на дев'яносто дев'ять відсотків близьких до стандарту.
Справжній молочний коржик має бути не жорстким, але й не надто м'яким, ніжним, але не настільки, щоб кришитися в роті чи руках. Товщина його при розкачуванні тіста - не більш як сім міліметрів. Тоді як у готовому вигляді може бути вдвічі більша. Діаметр - приблизно 10 сантиметрів, а крайчики - обов'язково ребристі. Зверху він має бути легкого золотистого кольору з ледь помітним глянцем. І запах у нього характерний, такий ні з чим не сплутаєш.
Склад продуктів найпростіший і доступний будь-якої пори року: борошно, цукор, молоко, яйця та вершкове масло. Як ароматизатор - ванілін. Замість масла можна брати маргарин, але обов'язково запашний, вершковий. Для «пухнастості» в тісто додається або сода, або розпушувач.
Щоб приготувати молочні коржики ідеально, особливо якщо робиш це вперше, краще стежити за ними постійно. Головне тут - не передержати тісто в духовці, інакше ніжний коржик швидко перетворюється на щось тверде, що важко пережовується. Також у деяких випадках тісто може тріскатися, що теж не додає випічці привабливості. Поверхню її змащують збитим жовтком для глянцю.
Порада: ребристі краї коржикам можна надати за допомогою звичайних формочок для кексів.