Ростуть ці гриби, як можна зрозуміти з назви, у безпосередній близькості від беріз. У різних частинах світу підберезовики називають по-різному. Десь це сірий гриб, десь – чорний гриб, десь бабка або березовик.
Як правило, усі підберезовики можна вважати справжніми рекордсменами росту. Якщо їх вчасно не зібрати, такі гриби дуже швидко старіють, їхні шапинки починають убирати вологу, наче губки, а ніжки, навпаки, твердіють. Підберезовики дуже люблять воду, тому вологий літньо-осінній сезон – найідеальніший час для них. Відшукати ці гриби в лісі доволі легко, оскільки вони не мають звички ховатися з очей у заростях трави. Підберезовики ростуть на відкритих просторах, люблять узбіччя лісових стежок, галявинки чи яри.
Якщо оцінювати підберезовики з погляду кулінарії, то багато господинь люблять сушити ці гриби, що називається, у розібраному вигляді. Ніжки підберезовиків підходять для сушіння найбільше. А оскільки ніжки в цих грибів доволі довгі, добре нарізати їх на дрібніші відрізки. Щоб замаринувати підберезовики, важливо не використовувати лише один їхній різновид – це болотні підберезовики. Просто у вареному вигляді ці гриби буквально розвалюються на шматки. Усі інші види, зокрема підберезовики звичайні, чорні, сірі, жорсткуваті тощо, можна сміливо маринувати й солити.
Щоб перевірити смак цих дивовижних грибів, обов'язково скуштуйте мариновані підберезовики - окрасу святкового столу в будь-який сезон.