нашої ери. Знали гвоздику й у Стародавньому Китаї, де її використовували переважно для освіження дихання.
Порошок гвоздики можна вживати як чай, а також разом із фруктами та овочами. Гвоздика допоможе втамувати біль, впоратися із сухим кашлем (якщо жувати разом із льодяником), із зубним болем (у вигляді гвоздикової олії) та застудою (використовується для інгаляцій). Гвоздикова олія - ще одна важлива похідна гвоздики. Вона входить до складу місцевоподразнювальних, протизастудних, знеболювальних гелів і мазей, застосовується у стоматології як компонент для тимчасових пломб, а також як засіб для відлякування комах.
У кулінарії рецепти з гвоздикою - це різноманітні маринади (грибні, фруктово-ягідні, рибні), м'ясні фарші, бульйони та соуси. Приправа для м'ясних страв може складатися, приміром, із гвоздики та перцю, приправа для солодкої страви - з гвоздики й кориці.
У кондитерському, рибоконсервному та ковбасному виробництвах також використовують мікси прянощів, до складу яких входить гвоздика. Рецепти страв, смак яких можна урізноманітнити гвоздикою, не піддаються підрахунку: фарширований краб, курка, гарбузовий кекс і коктейлі, імбирне печиво, кальмари, вишневий торт і… до нескінченності.
Гвоздика чудово передає свій пряний смак і аромат як гарячим, так і холодним стравам. Однак за підвищеної температури аромат швидко вивітрюється. Тому необхідно дотримуватися правила: чим виразніший аромат потрібно отримати в результаті, тим пізніше закладайте спеції.
Майте на увазі, що гірка складова смаку гвоздики в алкоголі виділяється сильніше.
Зберігати гвоздику треба в закритій посудині цілою (у меленій її аромат втрачається доволі швидко).
Тож - не втрачаємо аромат гвоздики! Готуємо вдома - зі смаком і запахом!