Саму назву можна перекласти як «сирна тортилья», що говорить про обов'язкову присутність сиру і тонкого кукурудзяного чи пшеничного коржика – тортильї. Класичний зразок може складатися лише з цих двох інгредієнтів. Принциповою відмінністю рецептури від близьких за духом буріто й чимічанги є форма – круглий коржик неодмінно складається навпіл і обсмажується з начинкою. Рецепти кесадільї допускають яке завгодно наповнення: м'ясо, овочі, картоплю, бобові, морепродукти, гриби.
Розмаїття смаків, поєднань робить частування універсальним для будь-якої компанії навіть з різними гастрономічними уподобаннями. Під час приготування кесадільї доречно використовувати гострі сорти сиру, а також різні насичені приправи, перець чилі, оскільки будь-які страви з батьківщини ацтеків відрізняються гостротою. Вдалим доповненням слугують традиційні для Мексики соуси – гуакамоле, сальса та інші. А самі рецепти кесадільї приємно потішать своєю простотою й оригінальністю.