На жаль, зовнішній вигляд рижиків чимось нагадує вовнянку рожеву, яка належить до умовно їстівних грибів. Основна відмінність цих двох видів грибів у молочному соку: у рижиках він білястого кольору, а у вовнянках безбарвний.
За особистим досвідом багатьох із нас існує перевірена народна прикмета, пов'язана з рижиками. Ось ця прикмета:
Якщо один із ваших гостей під ранок хапає в руки ніж і лізе під ялинку шукати рижики та боровики, значить, настав Новий рік.
Рижики – чудові гриби не лише своїм привабливим зовнішнім виглядом, а й смаковими якостями. Це дуже смачний гриб, який ідеальний у солоному та маринованому вигляді. Багато гурманів обожнюють смажені рижики, оскільки ті вирізняються незвичайним, злегка гострим присмаком. А інші, навпаки, вважають, що найкращі рижики – сирі. Тому існують рецепти салатів, для яких потрібні якраз сирі рижики. Варені рижики, до слова, у якомусь симпатичному супчику так і залишаються – помаранчевими чи червоними. Цю властивість рижиків сміливо можна використовувати в кулінарії як елемент оздоблення. І в супі рижики нічим не гірші за білі гриби. Чудово підходять рижики й для приготування грибної окрошки.
Найпоширенішим серед рижиків у нас є так званий рижик ялиновий (яловик), а разом із ним і рижик сосновий. Як можна зрозуміти з назв, ростуть такі рижики переважно в хвойних лісах і практично два сезони поспіль – від початку літа й до середини осені. Услід за нашими краями цей гриб почали називати «рижиком» і в Німеччині (Reizker), і в Угорщині (Rizike).