Пишки, або пончики, — це смажені у великій кількості олії круглі пиріжки з отвором посередині. Зазвичай перед подачею їх притрушують цукровою пудрою. Смачніші ті пишки, які ще не встигли охолонути — саме такі часто продають гарячими у вуличних лотках.
Найскладніше в приготуванні пишок — знайти найвдаліше для них тісто. У принципі, підходить будь-яке дріжджове. Але якщо хочеться трохи менше калорій, можна зупинитися на бездріжджовому на кефірі.
Тісто для пишок в ідеалі має бути гладеньким, еластичним, добре тримати форму, але в жодному разі не крутим. Інакше випічка вийде грубуватою і не надто смачною. Його розкачують качалкою в пласт завтовшки 1 см або менше. Потім за допомогою двох склянок, більшої та меншої, вирізають кружальця з отворами. Смажать у киплячій олії так, щоб пишка повністю в неї занурилася. Викладають на паперовий рушник, щоб прибрати надлишки жиру. Ще теплими притрушують цукровою пудрою. І подають до чаю чи кави гарячими.
Чому гарячими? Річ у тім, що після охолодження пишки трохи деформуються. Тісто наче «присідає». Хоча їсти їх у будь-якому разі можна й у такому вигляді.
Найпростіший набір продуктів для тіста на пишки такий: борошно, яйця, цукор, сіль, олія, вода та дріжджі. У різних рецептах він може змінюватися й доповнюватися. Оскільки пишки залишаються висококалорійною стравою, споживати їх краще з великою обережністю.
Існують варіації пишок, у яких вони мають іншу форму: кулясту або у вигляді різних фігурок (для цього використовують формочки для печива).