Нині горілку виготовляють у багатьох країнах світу. Причому за власними рецептами й технологіями. Єдина відмінність полягає в тому, що, приміром, в Україні та Польщі горілку п'ють як окремий напій. Тоді як у країнах Євросоюзу найчастіше готують коктейлі з горілкою.
Звідки взялася назва? Українське слово «горілка» походить від дієслова «горіти» — так називали хлібне вино, яке горіло синім полум'ям. А польське «wódka», зафіксоване в судових актах одного з польських міст ще 1405 року, у перекладі означає «водичка».
Довгий час міцний напій називали по-різному: «оковита» (від латинського aqua vitae — вода життя), «пінник», «самогон», «полугар». Виготовлення самогону було поширене повсюдно, і назви ці трималися в народі не одне століття.
А звідки поруч із горілкою з'явився хімік Менделєєв, чому приготування горілки пов'язують із його ім'ям? Міф про те, що нібито цей хімік винайшов 40-градусну «Московську особливу», поширив Похльобкін у своїй книжці «Історія горілки». Насправді це лише міф: до горілки Менделєєв жодного стосунку не має, рецепту горілки він ніколи не винаходив.