Брукву також часто називають шведською ріпою, оскільки вперше її описав і вивчив шведський ботанік Каспер Баугін. За іншою версією, бруква є уродженкою Сибіру, звідки вона потім потрапила до Скандинавії. Страви з брукви дуже любив знаменитий німецький письменник Гете.
Бруква рослина холодостійка, її сходи можуть витримувати короткочасні заморозки. Бруква також може переносити спеку й посуху, але в цьому разі її коренеплоди стають сухими й несмачними.
Рецепти з брукви багато в чому схожі на рецепти з ріпи. Однак бруква за поживністю набагато перевершує її. Рецепти з бруквою радять використовувати її в сирому вигляді для приготування салатів. Якщо ми готуємо вдома, то після гарячої обробки, а саме в смаженому, вареному й тушкованому вигляді. Рецепти з бруквою відзначають: вона гарна в овочевих рагу разом з іншими овочами. Можна навіть використати брукву як начинку для приготування пирогів. Свіже бадилля брукви можна використовувати як приправу в салатах. Сушене бадилля гарне в супах і соусах.
Бруква містить високий відсоток кальцію і допомагає зміцнювати кісткову систему. Насіння брукви можна використовувати для полоскання горла, щоб зняти запальні процеси. Коренеплоди цього цілющого овоча вважаються чудовим ранозагоювальним, протизапальним і сечогінним засобом. Сік брукви також є ефективним засобом для знезараження й загоєння ран.
Бруква є цінним продуктом харчування, особливо взимку, коли найсильніше відчувається нестача вітамінів. Цей овоч включають до раціону хворих на атеросклероз. Але слід пам'ятати, що вживання в їжу брукви і страв з неї протипоказане при загостреннях захворювань травної системи.