У Франції ріпу вживали в їжу практично всі верстви суспільства. Уже в середні віки рецепти з ріпою посідали гідне місце в меню англійців.
У нас ріпу вирощували та вживали в їжу з незапам'ятних часів. Наші предки високо цінували корисні властивості ріпи. Вони використовували і коренеплід ріпи, і її листя. З ріпи здебільшого готували пироги. Також дуже цінувалася фарширована ріпа. З цього овоча навіть готували квас. Нині приготувати ріпу можна як гарнір. Ну а якщо ми готуємо вдома, як салати та закуски можна використовувати й листя цього овоча.
У ріпи відмінна скоростиглість, і, крім того, вона добре зберігається, аж ніяк не втрачаючи своїх корисних властивостей. Ріпа вирізняється високим вмістом азотистих речовин, ефірних олій, мінеральних солей. У цьому овочі також містяться каротин, вітаміни С, В1, В2, РР, магній, фосфор, залізо, клітковина.
Ріпа широко застосовується як у кулінарії, так і в лікувальних цілях. Ріпу вживають у сирому, вареному, тушкованому, смаженому чи пареному вигляді. Вона також вживається окремо або в поєднанні з іншими овочами. Її можна подавати до столу як гарнір або як самостійну страву.
Ріпа застосовується при захворюваннях сечостатевої системи як сечогінний засіб. Цей коренеплід має й протизапальні властивості й використовується при запаленнях ясен і порожнини рота. Ріпа також допомагає при запаленні горла, ангіні та кашлі. Компреси з розім'ятої відвареної ріпи застосовують для лікування подагри та ревматизму. Сік ріпи, змішаний з медом, може слугувати добрим заспокійливим засобом або легким снодійним.