Давні греки наділяли його містичними властивостями приносити людині щастя й оберігати від поганих снів. У Давньому Єгипті розмарин символізував смерть. За біблійними переказами, коли на шляху до Єгипту святе сімейство зупинилося на привал, Діва Марія поклала немовля Ісуса під кущ з білими та блакитними квітками. Ним виявився розмарин. Рецепти багатьох страв, лікарських і пряних трав'яних сумішей містять у своєму складі цю чарівну травичку. Розмарин сприяє поліпшеному відділенню шлункового соку, покращує травлення, тонізує і водночас знімає нервове напруження, бореться із застудою, стафілококом, кишковими паличками та грибком. У суміші з лавандою розмарин (у вигляді водного настою) покращує мозковий кровообіг, зір, має ноотропну дію.
Зовнішньо народні лікувальники приписували розмарин при невритах, ревматизмі, варикозі та тромбофлебіті і для загоєння ран.
Для ароматизації страв ця трава використовується як у свіжому, так і в сушеному вигляді. Тривала теплова обробка розмарину не впливає на аромат спеції, тому її широко використовують у маринуванні свинини, кролятини та баранини, щоб відбити специфічний для них запах і надати стравам аромату лісової дичини. Крім смаженого м'яса, розмарин чудово поєднується з грибами, яйцями, сиром та овочами — томатом, шпинатом, баклажаном, кабачком, картоплею, капустою. Можна додати розмарин до складу соусу чи супу. Солодкі рецепти з розмарином представить винний пунш або яблучне желе.
Ароматна сила цієї спеції велика — не варто нею зловживати, а також поєднувати розмарин з лавровим листом, додавати до рибних страв і витончених маринадів: густа камфорна нота може перебити всі інші аромати.
Розмарин не тільки використовують у лікарських цілях і додають у страви. З розмарину виходить духмяна ефірна олія. Ароматерапія з олією розмарину здатна очистити повітря майже від усіх мікробів.
Знезаражуємо, насичуємо, освіжаємо — готуємо вдома з розмарином!