Первісна ж ідея була напрочуд універсальна: на хлібний корж викладалося все їстівне, що було під рукою, густо посипалося тертим сиром і запікалося. Найчастіше під рукою опинялися помідори, яких на Апеннінському півострові завжди буває достатньо. Найімовірніше, саме завдяки поєднанню сиру й томатів класична італійська страва стала неймовірно популярною.
Однак наїдки, приготовані за тим самим принципом, трапляються в багатьох народів. Наприклад, млинці з припіком, ватрушки, шаньги та розтягаї. Вірмени, араби й турки з давніх часів готували лахмакун – хліб з м'ясом і великою кількістю прянощів. Корж з рисового тіста з морепродуктами в японців називається «окономі-які», що дослівно перекладається «поклади те, що хочеш». Подібні страви є в індійській, угорській, грузинській, чилійській, китайській народній кухні.
Усі ці наїдки у своїй місцевості є повсякденними і вирізняються тим, що готуються просто і швидко. Продукти для них використовуються найдоступніші й недорогі.
Приготувати піцу в домашніх умовах зовсім не складно. Дібрати відповідний рецепт піци не складе труднощів.