Якщо, дивлячись на тушку птаха, ніяк не можна визначитися, що перед вами — курка, качка, гуска чи індичка, тоді це точно дичина!
Взагалі об'ємним словом «дичина» називають не тільки птахів, здобутих полюванням, а й ссавців. Інакше кажучи, і перепілка — це дичина, і ведмідь — це теж дичина. У зв'язку з цим і приготування дичини цілком залежатиме від того, яким м'ясом ми зараз володіємо. Якщо перед нами птах-дичина, поводитися з ним треба приблизно так само, як ми чинимо з м'ясом курки чи індички.
Взагалі ж страви з дичини не можна назвати надто вже поширеними — саме в домашніх умовах. Як правило, страви з дичини подають у ресторанах і тематичних кафе. Але якщо комусь із господинь пощастило вийти заміж за мисливця, тоді страви з дичини на обідньому столі з'являтимуться частіше за звичайне. А як бути тим, хто від полювання далекий, і тим, у кого ціни на дичину в магазинах викликають щирий шок? Тут усе просто: будь-яку дичину можна замінити доступнішим її аналогом.
Наприклад, є страва з дичини з використанням перепілок. Перепілки легко замінюються на курчат. Якщо в кулінарній книзі є рецепт страви з дичини зі згадкою фазана, його можна замінити звичайною качкою. І так далі. Смак страви з дичини (нібито), звісно, стане іншим, але своєї вишуканості він не втратить.
Крім того, свійська птиця має одну досить суттєву перевагу перед будь-якою дичиною: її м'ясо ніжніше. Будь-яка дичина, хоч би яка молода й свіжа вона була, перед готуванням має бути замочена в маринаді. Причому не на годину, не на дві години, а на день, другий і третій. Лише в цьому разі дичина стане придатною для їжі. Ще один важливий момент: м'ясо самок дичини смачніше за м'ясо самців. Утім, це стосується всього тваринного світу загалом.