Вирощують його переважно в країнах з тропічним кліматом.
Плід кеш'ю має форму горіха, ядро якого їстівне, а зі шкірки виготовляють олію-кажу. Олія-кажу з кеш'ю широко використовується в техніці та медицині. У кеш'ю є ще й яблуко-кажу — розросле до розмірів (і вигляду теж) груші. Яблуко-кажу вживають у їжу нарівні з ядром кеш'ю.
Індіанці, що живуть на території Бразилії, з давніх часів активно використовували горіх кеш'ю не тільки в кулінарії, а й у будівництві, медицині, при виготовленні різних предметів. При цьому використовували не лише ядра кеш'ю, а й кору, листя з дерев.
Так звані яблука кеш'ю вживають у їжу сирими, а також використовують для приготування різних приправ, джемів, желе, компотів і алкогольних напоїв. Яблука кеш'ю мають кислуватий смак. З них готується напій, що зветься кажуїна. Напій кажуїна з кеш'ю дуже поширений у латиноамериканських країнах. Його популярність можна порівняти, мабуть, з популярністю апельсинів у Європі чи Північній Америці. У яблуках кеш'ю високий вміст таніну — ось чому термін зберігання горіхів кеш'ю обмежений. Саме властивість дуже швидко псуватися заважає кеш'ю стати таким самим поширеним горіхом, як, приміром, фундук чи арахіс.
Горіхи кеш'ю: користь їх не викликає сумнівів — велика кількість білків і вуглеводів робить ці горіхи чудовим джерелом харчування. Горіхи кеш'ю багаті також на вітаміни В1, В2, А, у них багато цинку, заліза, фосфору та кальцію. Горіхи кеш'ю здатні зміцнювати імунну систему людини, виводити з організму холестерин. Горіхи кеш'ю рятують від дистрофії, зубного болю, псоріазу, анемії.
Східна кухня використовує горіхи кеш'ю дуже часто. Олія з кеш'ю чимось схожа на арахісову.